Борислав сміється. Мешапи.

Анотація:

Юна письменниця Недя Синиця з дитинства мала загострене відчуття справедливості. Але доля обійшлась із нею недобре. Вона мусила стати за літературну рабиню у відомому видавництві Демони Блискітки, яке спеціалізується на роментезі. І ось одного разу редакторка дає їй відповідальне завдання…

С.35

Недя стояла перед кабінетом редакторки і стискала в руках жмут щойно роздрукованих сторінок. До них мала приєднатись сама пані Леона, яка була відома певним консерватизмом. Текст мав існувати на папері, в не лише на екрані. Недя подумала, що ніколи ще вираз “папір все витримає” не був настільки доречним. Ліве око сіпнулось і неконтрольовано засмикалось. Дівчина пальцями зупинила тремтіння, дістала коричневий паперовий пакет і почала в нього дихати. Як вчив психолог. Допомагало не дуже.

Хотілось щось знищити. Зламати в пальцях. Можливо зламати самі пальці. Підпалити бісові сторінки і простягнути долоні до полум’я. Можливо, це дозволить на кілька хвилин відволіктись і не згадувати.

Тиждень тому редакторка довірила Неді написати фінальний розділ чергового хіта під робочою назвою “Кров, піт і змазка-3: в казематах Лорда Дампіра”. Згідно синопсису нестерпно гарячий напіввампір-напівфейрі катував і гвалтував головну героїню, звичайну собі Аліну з Борислава. Були задіяні ланцюги, холодна зброя в асортименті та настільки абсурдно круті магічні здібності, що Недя кожен раз подумки дививалась чому така істота взагалі цікавиться якимось там сексом. Те що головна героїня отримувала в процесі якесь задоволення було за межами здивування.

Сама Недя не мала в житті жодного еротичного досвіду, якщо не рахувати порно та іграшок. Як і всі її знайомі дівчата. Здається в реальному житті люди взагалі перестали цим займатись. Принаймні жінки.

Недя зайшла в кабінет. Її там вже чекали.

Редакторка наполягала, що для написання цього розділу необхідно зануритись в матеріал як слід. І Недя занурилась. Сотні годин стародавнього відео з документальними згвалтуваннями. Деякі були ще оцифровані з касет. Пані Леона завжди в таких випадках наполягала на використанні референсів до епохи ШІ. “Я хочу відчути реальні емоції в тексті, — любила казати директорка видавництва, — якщо я не хочу під це дрочити, ви недопрацьовуєте”. Авторок які “недопрацьовували” звільняли без вагань.

Пані Леона гортала рукопис і ліниво погладжувала себе по стегну стеком, то підчіпляючи то відпускаючи край мереживних панчох.

Нарешті кинула рукопис на стіл і втомлено сказала:

— Піде. Зрештою вийшло досить мляво, але піде. — вона глянула на Недю, — Сподіваюсь, ти отримала задоволення в процесі, кицю. Зрештою ми всі тут заради цього, заради жіночого задоволення. І прибутків.

Ліве око знову затіпало.

— Я-я — видавила з себе Недя, — я не думаю що зможу писати щось найближчим часом.

Пані Леона підняла брову.

— Це виробнича травма, — Недя сама здивувалась власній сміливості, — я заслуговую на компенсацію.

С.58

— Допоки ж ми тут кривду будемо терпіти, сестри? Адже на нас вся ця індустрія літературна тримається. Але отримуємо ми копійки, а скільки від тих видавців натерпілись.

Кімната, яка була вщент заповнена жінками, нервовими та змученими схвально загула.

С.115

— У мене є для вас пропозиція, люба товаришко, від якого ви не відмовитесь. — сказала Леона.

— То що ж то буде?

— Поєднаємо наші піар-відділи. Ваша зіркова авторка Іларіона Темна останнім часом не робить каси. Але якщо ми прорекламуємо через нашу мережу буктоків, то може вийти і бестселлер.

Германіка змішалась.

— Але ж Ларочка і писати не вміє, — вибачливо сказала вона.

— Кого це зупиняло?

— До того вона, прошу пані, всі ідеї вкрала у англомовних авторок.

— Як і всі ми.

— Вона пише російською і то потім перекладають.

— То навіть краще.

— Але вона врешті зникла і може її вже серед живих нема!

— Бачу, що ви не хочете співпрацювати, сестро. Ну то не нарікайте.

Роздратована Леона вийшла, грюкнувши дверима.

С.256

— То що ж ви добре дізнались про весь процес, зможете організувати лабораторію роментезі нового покоління? — спитала Леона

— О, я в повній мірі зрозумів сенс методу професора Ван-Гехта. — відповів студент, — треба сказати у висліді він не надто складний, хоча і потребував кількох років дослідів на різних цільових групах.

— То розказуйте зараз. Бо ринок наразі виснажений, всі сюжетні тропи вже приїлись читачам, видавництва у кризі. Асигнуваня гарантую!

— Треба всього навсього замінити в сюжеті жінку на сабмісівного чоловіка.

— Чекайте, але ж це буде література про геїв. Це треба вивчати специфіку спільноти до того ж всі деталі не будуть зрозумілі багатьом читачкам…

— Ні, ні. Це не має бути текст про геїв. Це має бути текст про гетеросексуальну пару зі збереження всіх патріархальних шаблонів, але обидва герої чоловіки.

— І це будуть читати?

— Я вам гарантую це. Досліди на цільових групах дають стовідсоткове залучення.

— Але ж спільнота напевне почне щось варнякати про репрезентацію… А втім, якщо метод гарантує продажі, то мені по цимбалах. Завтра ж засновуємо нове видавництво.

С.270

— То що мені робити? — у відчаї заволала Іларіона.

— Так спали, доню, цю друкарню до біса!

Відгуки:

Андрій Химерний: Мєрзость!

Коториба: Припиніть вказувати людям що їм читати.

Леся Сагула: А куди ж поділись всі історичні пейзажі? Шо я, дарма старалась?