Як Сізіф Яшин заковував у кайдани смерть і камінь свій непокірний під гору волік.
Як Сізіф Яшин заковував у кайдани смерть і камінь свій непокірний під гору волік.
Напевно усі ми знаємо міф про Сізіфа і його важку непокірну працю. Коли Сізіф розголосив сокровенну тайну богів, ті вирішили його покарати. «Зневага до богів, ненависть до смерті і жага до життя далися йому коштом невимовних страждань, коли людина змушена робити діло, якому немає кінця. Таку ціну треба сплачувати за земні пристрасті. Нам нічого не відомо про перебування Сізіфа в пеклі.
Стосовно цього міфу, то можна лише уявити напружене тіло, яке надзвичайним зусиллям зрушує велетенський камінь, котить його, видирається разом з ним по схилу знову й знову - усоте.»
«Знаючи, що ночі не буде кінця, Сізіф у вічному русі. Камінь продовжує
котитися.
Я залишаю Сізіфа біля підгірʼя! Ноша завжди знайдеться.
Але Сізіф учить вищої вірності, яка заперечує богів і котить під гору камʼяний валун.»
Якщо ви думаєте, що Сізіф - це антична видумка, як винахід якогось літературного генія, то ви навіть уявити не можете як ви помиляєтесь. Сізіф досі в темниці, досі волоче свою непідйомну ношу і досі намагається вперто рухатись вперед. Тільки вʼязниця його не в Аїді, а в Москві, і розголосив він не сокровенну тайну богів, а відому усім правду, але боги все ж образились. Часи змінюються і Сізіфа тепер звуть Ілля. Фамілія його Яшин. Але одне лишається незмінним - той камінь, котрий доводиться тягнути під гору, розуміючи фатальну безуспішність цієї справи.
Яшин представляє опозицію російській владі з далекого 2005, важко таке уявити, мені був рік, а він вже боровся за справедливість і демократію. Не дивлячись на те, що справа його, справді, приречена, він продовжує її вже протягом 19 років
Я відчуваю сильну прихильність до цього російського опозиціонера . Його часто називають наслідником Навального, хоча я вважаю , що більш коректно було б назвати його наслідником Бориса Нємцова.
То Яшин - мученик?
Важко називати Яшина мучеником, бо доля його залежала від нього, завжди є шляхи прийняття, або ж в крайньому - шляхи еміграції. Але доля Яшина не проста, думаю, що з цим погодиться кожен. Розмірковуючи про можливість дипломатичного врегулювання конфлікту між Україною та Росією опозиціонер закликав своїх прихильників активно виступати проти військової агресії та захищати права України на незалежність та територіальну цілісність. І після того, як Яшин відкрито говорив про Бучу в своїй трансляції, був приговорений до увʼязнення на невизначений термін. Сам Яшин говорить, що обравши еміграцію, міг би уникнути покарання, але коли виїде уся опозиція, на кого тоді лишиться країна? Яшин щиро вважає демократію в Росії своїм каменем Сізіфа, та вірно таскає його під свою демократичну гору. "Дивно, що раз за разом мені доводиться виправдовуватися за те, що я опинився у в'язниці. Вам не здається, що якщо невинна людина потрапила за ґрати, то осуджувати варто не цю людину, а тих, хто його незаконно посадив? Розумійте: мій вибір це не в'язниця, я не прагнув сюди. Мій вибір - це моя країна, де я залишився разом із своїм народом. Я не створив систему, де критика влади рівноцінна в'язниці чи могилі. Цю систему створив Володимир Путін. Я ж протистояв цій системі все своє свідоме життя і продовжую це робити, незважаючи на арешт..."
Вісім років і шість місяців сізіфової вʼязниці, а потім свобода. Чи як? Ну як свобода, свобода волокти свій камінь під гору, просто вже не в умовах арешту.
То Яшин зможе? Сізіф не зміг, він просто прийняв свою ношу і змирився з нею. Хочеться вірити що Яшин зможе. Щиро і віддано хочеться вірити, як в останнє, в що можна вірити в Росії, як в останній в кого можна, як останній кому можна.
В камері Яшина тихо, ніч забрала і жагу і відчай, лишився лише спокій. Усі мовчать. І в тишині чути, як скочується камінь, а потім тихенько його знову тягнуть наверх, це звуки суду, страшного суду, тільки на цей раз не твого, Ілля.
Судити будуть богів.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!