V.
Ельф таки нічого не пам'ятав. Що ж, значить треба йти до чарівників. Точніше, до сновидиці. Якщо хтось і допоможе, то лише вона. Добре, хоч йти недалеко — у сусідню катувальну. З Лорелінадом залишився Матеуш. Він розвів перед ельфом вогонь в пічці та поклав туди залізо. Коли Масада повернеться, буде смердіти смаленим. Але то дрібниці, шпигун його магічності потерпить.
— І дались канцлеру ті уламки, — пошепки плювався Зед. — Вергій зачинився в кабінеті й нічим не цікавиться. Збираємо армію, запускаємо в усі міста шпигунів, щоб не було дурниць від місцевих управлінців. Все, як по книжці. Але ні, канцлерській величності треба уламки.
Нірна сиділа, прикута кайданами до столу. На обличчі синець, губи розбиті. Від ельфійської краси не залишилось і сліду.
— Не буду питати, як ти почуваєшся, — почав Зед. — Можу пообіцяти, що тебе не битимуть і не ґвалтуватимуть, якщо допоможеш.
— Без люб'язностей та манер? — ельфійка скривила гидливу гримасу. — Одразу до справи?
Масада закотив очі. Гордість та зверхність ельфи всмоктували з молоком матері. За це він їх недолюблював. З дворфом ти заприятелюєш після кварти пива та хорошої бійки. З орком просто після бійки. А з ельфами й приятелювати не захочеться.
Зед обійшов стіл збоку. Схопив ельфійку за волосся і вдарив обличчям об стіл. Вона встигла вивернути голову й вдарилась щокою.
— Можу покликати тих охоронців, котрі люблять проводити з тобою час. Місце на обличчі для синців ще ніби є. В мене є ще цікавіші персонажі, котрі не просто ґвалтують, але відрізають частини тіла. В процесі. В мене, сука, ціла срана когорта таких хворих на голову виродків! Від вибору до кольору. То тебе цікавлять мої манери? Чи ти проявиш цікавість до того, що мені потрібно!?
— Гаразд-гаразд, — запищала та. — Тільки нехай мене облишать у спокої — і я допоможу.
Зед відпустив її. В очі, повні страху та ненависті, він не заглядав. Вона потрібна.
Вона легко могла зазирнути в чиїсь сни. Могла внести зміни у спогади. Тепер потрібен був талант, щоб дізнатись, звідки в темного ельфа уламок. І хтозна, може дізнається, де є ще.
Він дістав ключ, відімкнув замок. Ельфійка розтерла криваві плями на зап'ястках.
— Спробуєш втекти, я тебе цілому гарнізону віддам. А потім затравлю собаками. А тепер йди за мною і без вибриків!
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!