Зміст
  • I
  • II
  • III
  • IV
  • V
  • VI
  • VII
  • IV

    Їх ліниво обвівав нічний вітерець, геть не прохолодний, але все ж краще за денну спеку, котрій на зміну прийшла спека нічна. Хіба вночі не має ставати прохолодніше? Останні кілька років природа геть забула про таке правило. Тиша навколо була все така ж повна, бридка у своїй стерильності. Вона була буквально мертвою. Травнева не боялася мертвих — навпаки, вони вже покинули цей світ та не заподіють зла. Але ця тиша була наче засторога, погроза, обіцянка. Дівчина знизала плечима, ніби від холоду, та трохи пришвидшила ходу.

    Дах був плаский, лише іноді на шляху зустрічались руїни виходів вентиляції. Травнева оглядала їх не менш прискіпливо, ніж усе, що на підлозі — деінде уламки старого сміття норовили прошити наскрізь чоботи, а дірка у нозі, інфекція та запалення — останнє, чого їй би хотілося цього чудового липневого вечора. Та і будь-якого іншого вечора також, якщо вже щиро. Раптом ліворуч щось блиснуло. Травнева завмерла, вимкнувши ліхтарик, та уважно роззираючись у ту сторону. Вона ледь дихала, напружено прислухаючись до темряви.

    Блиск не повторювався. Досі лишався шанс, що то було не на даху, а щось поза будинком, чийсь чужий ліхтарик. Вдих, видих. Очі боліли, проте вона боялася кліпнути, аби не пропустити ще один спалах світла. Однак секунди минали, і більше нічого не відсвічувало, тож дівчина ризикнула знову ввімкнути світло. Обережно посвітивши в ту сторону, вона з полегшенням видихнула: це навіть не світло було. На краю даху виднілися залишки металевої пожежної драбини, колись пофарбованої у яскраво-жовтий колір. Наразі від жовтого лишилася лише маленька лусочка фарби на поручні, що за своїм світлим кольором і здалася спершу відблиском. Травнева рушила до драбини.

    Оглянувши її, вона завважила, що сходинки досі на місці, та і взагалі вона напрочуд добре збереглася. Надто добре, зважаючи на стан усього іншого навколо. Дівчину раптом вкрив холодний піт: мабуть, це те саме місце. Це саме те, що їй потрібно. Шлях до скарбу. Визирнувши за край та швидко посвітивши ліхтариком, вона побачила, що сходи плавно загинаються до вікна однієї з квартир верхнього поверху. Може, вона зараз як раз над тим під'їздом, що його двері були забиті? Дівчина швидко озирнулася: ліхтарик Холодного мерехтів страшенно далеко, на іншому краю даху. Вона сама. І вона знайшла шлях далі. Вхопившись за поручні, дівчина завагалась. Чи варто було просто кинути Холодного ось так, нічого йому не сказавши? А чи піде він її шукати, якщо не побачить її світла? Чи просто втече, злякавшись темряви та привидів? Вона подивилася на плямку світла у темряві невдоволено, ніби хлопець уже щось утнув. Все одно, це не правильно. Він допомагав їй оглядати будинок, прикривав спину на випадок, якби на них натрапили інші шукачі. Вони працювали, як гарна команда. Але ж він це робив із вдячності за порятунок, хіба ні? До того ж, він був зацікавлений у пошуках, і вона була йому так само корисна, як і він їй. Насамкінець, хто міг гарантувати, що він не знайшов у кімнатах щось, що вирішив від неї приховати?

    Зітхнувши, Травнева відпустила поручні та почимчикувала до хлопця, ще раз озирнувшись та запам’ятавши розташування драбини, коли раптом почула короткий скрик. Вона швидко обернулась в сторону хлопця — його ліхтарика ніде не було видно.

    Дівчина знову завмерла, вимкнувши світло, та напружено дослухаючись до темряви. Їй сильно заважало власні серцебиття та дихання, кров стугоніла у вухах. Та до чортиків цю вашу розважливість та логіку! Людина в біді!

    “Трясця, приб’ю кожного, кого зустріну! Особливо, якщо це буде сам Холодний — так мене лякати!”

    Травнева ввімкнула ліхтарика та побігла, перескакуючи сміття та уламки. Дах обірвався перед нею раптово, і дівчина ледь встигла зупинитися та погасити інерцію, що ледь не скинула її вперед, у темряву. Захекавшись, вона рвучко вихоплювала ліхтариком з темряви залишки вентиляції та низесенький край стріхи.

    — Холодний? — коротко, ледве чутно гукнула вона.

    — Слава яйцям! — почулося полегшене із-за краю стріхи. Травнева визирнула за край — там, вчепившись руками за уламки цегли, висів її новий знайомець. Він на усі зуби посміхався, мружачись від світла її ліхтарика. — Який же я радий тебе бачити!

    Коли дівчина допомогла йому видряпатися назад, вони обидва впали на дах, відсапуючись. Травнева заплющила очі, намагаючись вирівняти дихання — незважаючи на свою статуру, хлопець виявився до біса важким! Чи він каміння у кишені набрав?

    — Слава… яйцям? — перепитала вона захекано.

    Холодний замість відповіді весело розсміявся.

    — Ну ти й дурбецало, — засміялася вона з ним. Небо над ними сяяло нескінченною кількістю зір.

    Відсміявшись, вона повернулась до нього та, піднявшись трохи, сперлася на лікоть.

    — То чого ти туди поліз?

    Він раптом знітився та перестав усміхатися.

    — Мені здалося, що я побачив, куди йти далі.

    Травнева лише гмикнула. Можна було б перепитати, навіть почати сварку про те, що сталося: він теж знайшов шлях. Але вона повернулася за ним. А він за нею — ні.

    — Буде тобі добрим уроком, — нарешті порушила вона тишу. — Пішли, дурко. Я знайшла справжній шлях далі.

    Хай там який він — а вона буде чесною, перш за все перед самою собою. Вона себе образити не дасть. А він нехай сам мучиться своєю провиною. А Холодний мучився — вона бачила! Опустивши голову, хлопець підвівся та простягнув їй руку. Схопившись за його долоню та підтягнувшись, вона звичним рухом обтрусила одяг від пилюки та бруду.

    — Гайда.

    Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

    Вподобати!
    Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
    Катря Костюченко
    24.01.2022 08:13
    До частини "IV"
    Відгук до четвертої частини: дуже динамічно і захопливо, за персонажами цікаво спостерігати. Постапокаліпсис - не мій жанр, але інтерес до цієї історії наростає з кожним розділом. Дякую
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше