День шістнадцятий: Відьма
Дмуха вітер, набурмосивши носа. Усе в одному напрямі, ніби заповзявся здути ту самотню хатину на горі. У ній виграють вогники та дивовижні візерунки, що видно навіть з-за села біля підніжжя. Місцеві вже звикли, не перше століття відьма влаштовує гулянки. Це відбувається тихо, лише зорі яскравіше мерехтять. На ранок же все зникає, лише хмарки дивних форм блукають.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.