День двадцять другий: Натхненне творіння
Повільно виводиш рукою завитки, вимальовуєш кожну риску по декілька разів, щоб вона ідеально лягала на папір. Там легкий змах, тут. Від натхнення аж паморочится від голови. Так, це буде моя найкраща робота.
...
Декількома годинами потому.
— Марино, це огірок?
— Ні, такса!
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.