День двадцять четвертий: Несподіванка
Пахне котячою сечею та пилом. Ти тримаєш очі зачиненими, боячись поворухнуся, бо щось важке та тепле повзе по тобі. Вгорі крапа барабанним дробом вода. Вони казали, що це буде сюрприз, приємна несподіванка...
У роті стоїть неприємний залізний смак, голова гудить. Ти впираєшся спиною в ребристу залізну поверхню. Обережно відкриваєш очі.
Тут темно, хоч в око стрель. Лише слабкі незрозумілі образи видніються по боках... але цього достатньо, щоб зрозуміти, що платформа рухається.
На грудях всілося щось велике та вилизує себе. У темряві виблискують дивні фіолетові очі, схожі на спіралі. Стукотить його хвіст.
Ти чуєш краєм вуха слабкий стукіт. Тварина на тобі напружується, а тоді стрибає. Не встигаєш зорієнтуватися, як поверхня під спиною зникає. Ти летиш униз, волаючи божевільно. А потім голова об щось неймовірно сильною... Шалений спалах світла, а тоді все зникає.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!