День тридцять перший: Безмежна лінь
Гриць був безмежно лінивим. Що за життя, що після смерті. Як лежав на дивані все життя, так і помер.
Він не літав, і не лякав людей, а просто зависав у повітрі та хропів. Його вже лаяла Привидівська рада, нацьковувала всіляких мисливців, але все дарма. Гриць як дрихнув цілодобово, так і продовжував це робити.
Навіть Геловін не міг змінити його лінивий настрій. Уже звиклий, що в ці дні набридливі людиськи можуть полізти в його будинок, щоб налякатися, замкнувся в одній із шаф і задрімав.
І тут раптом почувся скрегіт. Гриць спочатку його проігнорував, але він усе повторювався і повторювався.
Тоді привид поправив зручніше простирадло й вискочив із свого укриття.
Почувся шалений вереск, а потім хтось із ніжно-персиковою дупцею вискочив із вікна.
На підлозі ж лежала дівчина та розгублено на нього глипала.
І тут біля Гриця з'явилася Геловінська комісія.
— Вітаємо, ви перший за останні сто років встановили такий рівень страху!
— Поділіться, будь ласка, секретом, як вам це вдалося.
Наш привид окинув їх лінивим поглядом, а тоді заліз у шафу і гучно гупнув дверима.
От так Гриць став найкращим Жахастом останніх ста років.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!