Д-20. Зимова галявина
Сніг рипів під ногами. З кожним кроком позаду лишалися сліди від важких теплих чобіт. Інколи ноги по гомілку грузнули у снігові. Та Петро не спинявся. Прямував до середини галявини. Починав падати сніг. Лапатий, повільно спускався з цинкового неба та вкривав одяг Петра білим покривалом. Мороз пробирався під в'язану шапку та шарф. Прагнув дістатися до самісінького гарячого серця. Але від погляду на красу зимової галявини, серце лиш сильніше спалахувало.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.