Д-24. Несподіванка
Це було несподівано: він вистрибнув на неї з невеликого темного провулка й гучно розсміявся.
— Попалася, — іскрився його сміх. — Ти так гучно верещала.
— Це зовсім несмішно, — зиркнула на нього з-під лоба дівчина.
— А мені ще і як смішно. Ти б себе бачила. Гадав, тобі сподобається. Хіба не ти казала, що любиш жахастики?
— То кіно, а це — життя. Коли на тебе скачуть з темряви, єдине, що маєш робити — кричати та тікати. Зовсім не веселитися.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Ева Ковальська05.06.2024 19:12
До частини "Д-24. Несподіванка"Ну я взагалі вважаю, що пранкерство має буть прирівняно до кримінального злочину і каратися відповідно. Психіці не поясниш потім, що клоун з сокирою, який вистрибнув зза гаражів, -- то жарт такий. Смішний жааарт, ти шо, не поняла? А жертва потім заїкається все життя та лікується у психолога.
⋯
Соня Амбріс29.08.2024 13:47
До частини "Д-24. Несподіванка"такі жарти - це щось на рівні з токсичністю(
⋯