Марафон: Паралелі

Василько обожнював каву. Мама забороняла йому її пити, але він, зібравши трохи грошей з обідів, купував собі стакан запашного гарячого напою й насолоджувався. Коли на день народження йому сказали загадати бажання, він загадував щороку лише одне — безкінечну каву, яка сама з'являтиметься у його чашці.

Бажання майже збулося — він пив каву щодня у своїй власній кав'ярні, яка славилася на все місто найкращими зернами, ретельно відібраними Василем.