Ірпінь, герої й маячня

Я б хотів поглянути на Ірпінь з хмарочосів Нью-Йорку: Такий маленький, вкутаний ковдрою лісів. І ніч іде, і дивиться темним своїм оком Кудись у хащі, де бродить хижий звір. Чому я не герой, що літає поміж гір, Мов Спайдер-Мен, що лине між мостами? Чому в моєму маленькому Ірпені Я ним ніяк не стану? Ех, які наївні, дитячі, егоїстичні думки... Нехай ідуть до біса! Герої є! Вони боронять місто Від сил пітьми, що тягнуть в нікуди. І я героєм стану, як захочу. Та тільки, правда, лиш свого життя. А зараз я наплів такого - дурно слухать! І не послухаю - полину в небуття!
100
Публікація: 18.11.2023
Вірш
аудіокнига