У ніч..
000109
У ніч великих засідань
Моїх думок та сенсу прози
Дивлюся в небо, наче в край
Що в інший всесвіт перевозить
На тінях спаланих зірок
На тлі небесних з камню мріях
Кидає темрява в мішок
Мої страхи й чуток надії
Іде енергія, як дим,
Що розсівається по стелі
Моїх казкових, щирих слів
Які летять, мов дикі релі
І в часі й просторі із стін
Коли пройде ця ніч, як влітку
Я задивлюся на той світ
І не відчую ранок чітко
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯