Результати конкурсу 🇺🇦⚡️ Квантова Україна ⚡️🇺🇦

Електронні книги / #радість (38)

Щастя

Щастя — як бриз… шепоче посмішкою світла.

Легкий серпанок... Ніжність маминих рук.

Радість за комою... За щокою цукерка. Барви літа.

Видряпане на парті слово з п'яти букв.

Ялиновий запах, мандарини, чарівність снігу...

Вкладка від «Турбо», обгортки від «Баунті» та «Чупа-Чупс».

Затишок біля багаття... Нескінченне небо та море сміху.

Складні, але рідні вірші, навчені напам'ять... Важливість «Освідчусь!»

Пісня, що одна на двох — у ній серце дихає... Зіркова вічність.

Візерунки на вікнах, розписані чаклунством. Весняні дощі.

Теплий радісний шум у натовпі дітлахів... Сонце у січні.

Неймовірно-соковиті фарби яблука. Травневі хрущі.

Запах полуниці та вишні. Феєрверки-блисавиці.

Липневі громи та срібні переливи струмка.

Коли навесні повертаються перелітні птахи. Диво-криниці.

Буяння фонтанів... І з великої літери Сім'я.

Ласка коханого... Довіра. Перше слово дитини.

Світ розуміння. Життя «на повну», без «боргів», без вини.

Різнокольорова ніч... На колінах «дбайлива» зеленка. Тиші хвилини.

Час натхнення у будні лютої зими.

«Секретик» у піску. Бадмінтон. Захоплення каруселі...

Надійне плече друга. Поцілунок... Турбота — маяк.

Коли серцю тепло... Рука в руці. Вир серпневої акварелі.

Сонячний день, а на спині легкий рюкзак.

Щастя — лише мить... Життєві самоцвіти:

Ніжність, Кохання, Добро, Душі краса...

Тут і Зараз... не десь... вміти радіти!

Неймовірна сила, що допомагає крилам літати... Співаючи небеса...

~травень•2019~

...

Lexa T. Kuro

Мої дівчата

Дві дівчинки, що змінюють життя

Щодня й без вороття в минуле.

Одна мій вибір, інша дар буття -

Обидві в серці, наче завжди там і були.

Молодша відзначає перший Ювілей -

Це значить, що я батько вже 5 років.

А старша в сотні раз сповна ідей,

Бо вона Мати - берегиня кроків.

Здоров'я їм, натхнення і пригод!

Веселих, добрих, на шляху до мрії.

Я буду поруч крокувати од

Тих рухів перших, відчуттів, до цілі.

...

Легрей

Дитяча радість

Я бачив як радіють діти

Коли отримують дарунки

Їх блиск очей, неначе зорі

Освітлюють усе довкола

Немає меж в дитячім щасті

Коли вже здійснене бажання

І справдилися сподівання

Коли в руках тримаєш мрію

Як би я міг отак навчитись

Радіти щиро і відверто

Маленьким тим

Сюрпризам долі

А може вчитись і не варто

А варто лише пригадати

Тримати і не відпускати

Дитячих радощів моменти

19.12.2022.

...

Пава

Нехай у кожного буде...

Нехай у кожного буде причал,

Буде Дім, буде світло у віконці,

Буде місце, де хтось б чекав,

Буде маленьке щастя у долонці...

Нехай у кожного буде прихисток,

Де спокій, віра та вірність,

Де тепло, де турбота, затишок,

Де любов, розуміння, ніжність...

Нехай у кожного буде плече

Справжнього друга, і в житті

Буде яскраво та гаряче

Від радості, щастя та почуттів!

~весна•2016~

...

Lexa T. Kuro

«Тоді -- наоборот...»

***

У народженні,

Страхом,

Плачемо,

А довколишні --

У радості нашого

Життя,

Новизною щастя,

Гріються..,

А коли помираємо --

То, тоді -- наоборот,

Бачимо :

Ми втікаємо

Від гризот життя,

В радості,

А довколишні

Плачуть за нами,

Що не змогли нас

Витиснути

До самого кінця,

Яким, подумки собі --

Жаліються...

-------------------------------------------

07.10.2023;  Paris (A / a)

=======================

(!!!)

Autor ::

Катинський Орест

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995592

(Katynskyy Orest)

==========================

...

Катинський Орест

“Я ВКРАДУ ТЕБЕ…”

********

Я вкраду тебе

У твоїх снах,

Що придумали

Тільки ми двоє,

Щоби разом

У наших казках,

Ми у старості

Знайшли своє,

Коли квітку

Тобі принесу –

Ту жар-папороть,

Що єднає,

Як повернемось

В нашу весну,

Де коханням

Життя розцвітає…

———————————----

28.01.2014; PARIS (Univer)

===========================

https://enigma.ua/articles/molitva-patriota

=================

Автор : Katynsky Orest

ukrainka.org.ua/orest-katynsky

====================================

Автор публікації :::

Катинський Орест (Katynskyy Orest)

https://www.chytaichyk.com/ya-vkradu-tebe-3/

-----------------'--------------

Читати :::

https://uamodna.com/articles/ya-vkradu-tebe-1/

=========================

ID: 978388

ТИП: Поезія

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978388

Автор: MAX-SABAREN (Катинський Орест; Katynskyy Orest)

==============================================

...

Катинський Орест

Серпень, спека ...

Спекою серпень жарить

Димкою полудень стелиться

Завмерло все навкруги

Все навкруги наче вимерло

Сили виснажує спека

Рухатись важко і дихати

Обертом йде голова

Спрагою тіло змучене

Де допомога, та що врятує

Де є те диво???

Зглянулись Боги і нам дарують

Холодне, хмільне, освіжаюче

ПИВО!!!

Янтарне, яскраве, на дотик приємне

В високий келих ллється, ллється

Піна біжить від донця до краю

Ще одна мить, я вже бачу

Дорогу до раю

І полилась живильна волога

Перший ковток, другий, третій

Трохи гірка, але насолода

Зрошує моє тіло

Дяка Богам за дарунок такий

Пиво від спеки рятує

Радість наповнює серце моє

Душа від щастя співає

Пийте холодне, пийте янтарне

Темне, пшеничне і світле

Не забувайте хто дарував

Напій такий безцінний!!!

04.08.2023

...

Пава

Струни серця. (Вірші поміж пісень).

Струни серця твого мелодійно і тихо у грудях бринять

І можливого я грав не по нотах

Та вони мені в серці і досі дзвенять

Я їх слухаю потай….

Сім струн душі твоєї, сім емоційних станів

Сім різних настроїв твоїх,та мій буде останній

Руками боязко пройдусь по ніжних струнах

До кожної легенько доторкнуся як вітер в дюнах

Зіграю я на них мелодію свою радісну, веселу

А потім нотами жалю в твоїй душі поселюсь

В душі поселюсь назавжди дивним поетом

А може лишусь на стіні чужим портретом

Я грав мелодію сумну вона тебе не зачепила

Я струну гордості візьму вона дарує крила

На них далеко полетиш мене забудеш

Візьму я розпачу струну і ти мене осудиш

Від ненависті крок один лиш до кохання

Я не чіпатиму її і хоч вона передостання

Не хочу бути в списку тих кого ти ненавидиш

Бо коли я її торкнусь мене ти зненавидиш

Якась мелодія сумна з під моїх рук виходить

і наче навмисно рука струну жалю знаходить

І знову розпач у серцях і страху і смутку ноти

Зіграю я на тій струні що зможе все перебороти

Я довго мріяв, я хотів, я знав що це остання…

У моєму серці забренить твоя струна кохання

На ній я грав би кожен день до сліз до болю…

А би ж лишитися мені на ніч з тобою…

...

Bodmer

Новорічний

На варті циклічних подій

Історія добре знайома.

Та все ж є відмінності в ній -

Вона героїчна й свідома.

Тож встелимо стежку в свята,

Щоб мрії збулись заповітні.

Весь рік працював не дарма

І посмішки ніс теплі й світлі.

Із запахом хвої дива -

Ми варті щасливими бути.

В салатах той присмак добра,

З дитинства, що прагнем відчути.

...

Легрей

Балада про радість та журбу

І тільки час зведе на пси

Юнацький шал і пломінь плоті,

І скільки долю не проси

Прощання й смерть завжди в роботі.

Хоч сонце в літній позолоті

Влива безсмертя у раба,

Живи без розкладу на потім,

Допоки не прийшла журба.

Допоки радість від краси

Не зв’яже спогади в скорботі

Гаптуй незболені часи,

Любов’ю схоплені турботи.

Бо з дня на день прийдуть гризоти

І цілих острахів юрба,

Радій невіданню, достоту

Допоки не прийшла журба.

Бо Мойри пхнуть свої носи

Знайдуть тебе і в темнім гроті

Коли замовкнуть голоси

Харитів на щасливій ноті,

Ключі погубляться в блекоті

І сколихне з небес сурма.

Люби до поки ще сьогодні,

Допоки не прийшла журба.

Та що тобі до сліз на споді,

Допоки доля молода,

Допоки вітер на свободі,

Допоки не прийшла журба.

07.08.2023

...

Володимир Каразуб

Просто радій

Не дякуй словами, а просто радій,

Мене обігрівши промінням.

Бо радість в очах, то одна з моїх мрій,

В яку проростаю корінням.

Твій сміх вабить теплим відлунням подій

Від вражень до спогадів файних.

Бо радість в очах, то одна з моїх мрій -

Таких теплих, щирих, звичайних.

Не треба грошей і речей, певних дій,

Тут кожен є автором миті.

Бо радість в очах, то одна з моїх мрій

Які ж вони несамовиті!

...

Легрей

Душа

Як свічка горить до останньой хвилини

Так і біль у душі до кінця не згаса

Він у серці кинджал, він стражданню властивий

Він погубить усе, що колись ти кохав

Переслідує в снах, не дає відпочити

Куди не поглянеш - лиш він у думках

Коли це скінчиться? Чи буде можливим?

Питання одне, а дій все нема

І попіл печалі, як пісок у пустелі

А радості холод десь в далечині

І щастя бува тільки в виході з неї

А щастя в дрібницях, воно є завжди...

...

Katie.kao

"БАЖАЮ ВАМ ВСІМ ЩИРО..."

*** ❤❤❤ ***

Бажаю Вам,

Щоб сонечко світило

І у любові

День проходив Ваш,

Щоби у серці

Радістю дзвеніло

Кохання у вечірній час,

А щастя —

Дім Ваш наповняло

І мир сіяв

У перспективі днів,

Щоб гроші

В гаманці водились

І душу звеселяв

Дитячий спів,

А ще до того, —

Щоби все збулося,

Що Ви задумали

Собі,

Бо Віра

Всіх веде

В Надію нашу,

Де Благості і щедрості

Путі.

То

Хай все збудеться

І перспектива Ваша

Рукою щедрою

Веде

Вас всіх

Дорогою життя

У краще

І Ангел-охоронець

Береже...

------------------------------

02.01.2018; Paris ("C.P")

=============================

Читати ще тут поезію автора :::

https://uamodna.com/articles/bazhayu-vam-vsim-schyro/

-------------------

(!!!)

Автор :::

Катинський Орест

(Katynskyy Orest)

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979914

=============================

...

Катинський Орест

Для мами

Мамо квітка Весняна

Слів стільки немає у світі

Щоб описати ту любов,

що є в мені до тебе.

Ти подарувала нам життя,

зміцнила наші крила

турботою своєю.

Ти подарувала мені віру,

в себе і свої сили

в те, що можу гору зрушить.

Ти моя підтримка в годину

сумнівів і розчарувань

і болю у душі.

Твої слова, обійми

дарують мені радість

та силу знов розправити

свої згорнуті крила.

Мамо ти моя квітка весняна

люблю я щиро і безмежно

твої очі, руки всю тебе.

08.05.22

...

Тетяна Фан

Ти

Мій погляд заблукав у твоїх рисах,

Така знайома й кожен раз нова

Я в них шукати буду донесхочу

Тебе зі мною поруч, щоб моя.

Моя чарівна, рідна, мудра, сильна,

Одна така для мене, надскладна.

Веселка настрою і думка божевільна.

Емоцій торба... Разом, не сама!

Сама? Та де там! Разом нас багато!

Миттєвості сумісного буття.

З тобою разом нам не сумувати -

Знов бісиш мене... Знаю, як і я.

...

Легрей

Дім

У світі цьому, лиш один є храм.

Це місце сили, затишку й тепла,

Для кожного споруда ця мала,

Та в спогадах вона завжди велика.

Там пам´яти лишилися дитинства,

Мов літо бабине із вітерцем кружля,

Ви як дорослі тут, а там – були малям.

Коли ще на руках у матері гойдались.

Ви там росли і там навчались,

Що їсти можна, а що ні.

Що є добро і зло у світі,

І те що мамині ви діти.

І ось пройшло вже кілька років,

Повиростали в яблуні плоди,

Із рюкзаком, що більше вас самих,

Ви перший раз ідете в школу.

Увечері, коли той вулик стих,

Ви втомлені сідаєте до столу.

Як добре – на столі пиріг,

А вам нетерпиться назад до школи.

І знов пройшов десяток років,

Вже посивіли дужі явори

Ось скоро станете ви вищими людьми,

У вищих закладах навчання у вас буде.

Проте куди б ви не пішли,

Куди б вас стежка не звернула.

Удома вас чекатимуть завжди.

Очам приємні для вас люди.

Удома можна гарно відпочити,

Відкинувши усі земські турботи.

Там тепло й лагідно душа тремтить,

Де час – умова, сон – це мить.

Хоч може і далеко ви від дому,

Не забувайте що він є.

Що він стоїть – він вас чекає.

Завжди вас прийме й пригорне.

Удома нас чекає спокій з миром,

А може шум, і галас, й балачки,

Для мене дім – пташиний вирій,

Трава свіженька й небо синє.

Мене чекає вогнище печі,

Що біля степу все ще тліє.

Мене чекають буйнії вітри,

Що у квача зі мною грають літом.

Мене чекають батько і сестра,

Мене чекають мої друзі вірні,

Мене чекає весняна пора

Що наче кличе: «Прийди, прийди!

Прийди до мене, до ставка,

Почуй як жаби кумкають весело,

Почуй як квітнуть зорі та поля,

Прийди додому, сонця сину!»

Усі дороги приведуть додому.

І в затишку кінця весни,

У місці чарівному і святому,

Нарешті відпочинем ми.

...

Фока Фокс

Радість

«Наше життя — очікування див. Вони є, на жаль, не для всіх»

Кім

Сонце заглянуло у вікно:

"Добрий ранок!".

Нема радості.

Взимку не помітив сніжинку,

Що на тебе впала,

Весною не зупинився

Перед листком,

Зеленим, клейким…

Цьому не вчаться.

Такий, і у свято,

Заразить негативом тих, хто поруч стоїть,

І життя його проходить і пройде,

У суперечках про сенс життя.

Радість намагаються прищепити,

Гарне слово – намагаються…

...

Кім

життя триває

А життя все триває, й не хочу його

Витрачати на марні ті справи.

На хвилювання, чи на цю нудьгу…

Настав вже кінець той вистави

Розквітли знов квіти, розтали сніги,

Відчулось життя без турботи.

І знов опинилась в обіймах твоїх

Надія – з нею все побороти.

15.01.24

...

Ascker Ckiars

У ніч..

У ніч великих засідань

Моїх думок та сенсу прози

Дивлюся в небо, наче в край

Що в інший всесвіт перевозить

На тінях спаланих зірок

На тлі небесних з камню мріях

Кидає темрява в мішок

Мої страхи й чуток надії

Іде енергія, як дим,

Що розсівається по стелі

Моїх казкових, щирих слів

Які летять, мов дикі релі

І в часі й просторі із стін

Коли пройде ця ніч, як влітку

Я задивлюся на той світ

І не відчую ранок чітко

...

Katie.kao

День усіх святих

Віддавна у темну ніч до Дня усіх святих

В танок із смертними збираються почвари,

Які показують свій вигляд первозданний,

Допоки заклик в потойбіччя не затих.

Сьогодні люди не піднімуть смолоскипи,

Не гнатимуть у пекло проклятих істот.

Ті, в свою чергу, не жадатимуть незгод

У днину єдності живих із іншим світом.

Оточенням панує всюдисуще світло,

Вулиці оздоблені у стилі макабризму,

Джеки-ліхтарі стоять на варті грізно,

Не пускають первісну пітьму в домівки.

Збираються у хоровод зловісні тіні,

У заздрості до гаму і веселощів навколо,

Не знаючи ні спокою, ні блага втоми,

Шукають підступу у розум некмітливих.

Та не вдається віднайти такого легкодуха,

Серед юрби дивакуватих смільчаків,

Позбавлених цупкого страху праотців,

Безглуздих забобонів часів смути.

І знову, як настане сонячний світанок,

Відновляться кордони рівнів існування

І до наступного із людством воз'єднання.

Поринуть в забуття всі монстри і примари.

...

Інгвар

Лютий звір

Лютий звір прийшов до мого дому

став гарчати та кричати "мы пришли вас асвабаждать".

Скажіть мені якої хріна ви прийшли сюди ?

- Хто сказав вам, що мене треба "асвабаждать"?

Дивлюся я на цього звіра і єдине хочу сказати

пішов ти на.... зі своїм "асвабаждать".

Я вільний, сильний, мудрий, розумний.

Вмію та знаю майже все, знаю чого хочу.

Я світ всій створюю сам не опираючись

на тих хто спину мож не може прикрити.

Я знаю цінність дружбі, вірі, коханню та присязі.

Всім тим речам яким навчили мене мої батьки.

Лютий звір для мене ти немов комаха-паразит,

яка не міркує своєю головою, а йде на повідець

у тих хто смерті твоєї хоче, використовує тебе

та таких, як ти людей, ти для них гарматне м'ясо.

Лютий звір вони оті корисні гаманці, використовують тебе.

- Ні. - ми не жаліємо тебе, нам на тебе все одно,

ми захищаємо своє, своїх та те що нам важливим є.

Ми цінимо життя усіх від людей які вже у віці до маленьких та беззахисних тварин.

Ми не ти. Ми інші. Ми ті хто цінить все, що має

та й робить все щоб вдома стало краще та щоб

більше було щастя, радості й тепла в його домі.

Щоб рідні спали в спокої, а діти чули тільки тишу.

Ми це ті хто робить все, щоб хлопці, які отам на Передку

переживають біль, сльози все оте страшне, отой жах.

Мали все, що треба для того, що лютого звіра перетворити

на роздавленого клопа або ж виставити за двері.

Ти не лютий звір, ти терорист, ти зомбі, ти дурень.

Який перетвориться на попіл і назавжди пропаде

на чужій для тебе, а рідній для мене землі.

Ти вже ніколи не повернешся додому

бо згинеш тут, як роса на сонці.

1.11.22

...

Тетяна Фан

У пошуках знемоги

У ПОШУКАХ ЗНЕМОГИ

міні-замальовки

***

Ось океан

уявлень бездонних,

поглядом пильним

хвилю лови;

і навіть серед

течій моїх

можеш знайти

глибину –

думку чисту,

і не одну.

***

Не міцний цей світ,

зовсім хитко

в ньому,

не значить нічого

сказане слово,

тільки погляд

ніжний

і усмішка щира

будують щастя

основи.

***

Призвичаїтись

можна до всього,

і в чотирьох кутках

причаївшись сидіти;

звикають

до темряви очі

(тут вже не до прощ),

і не віриться,

що може

пролитись

святий дощ.

***

Щоб стати

ближче до істини,

у струмах сфер

незримих

ведеться пошук

осяяння,

але не кожен

отримує

імпульс

прозріння.

***

Довго збиралися

іскри вогню,

можна зараз

протидіяти злу,

якщо буде важко –

клич мене

звуком: «Ом!»,

прикрийся мною

немов щитом.

***

На зубах солодкість,

занурюється єство

в царство млості,

роком стає хвилина,

серце втопає

в променях радості,

які надсилаються

з палаців небесних.

***

Життя клекоче,

та немає сил

відкрити очі,

не можуть зріти

краси небес

земні сліпці,

блискавки стріли

дарують

струм новий,

тільки сплять

живі мерці.

***

Була ніч повна снів,

і в них плелась

нісенітниця –

танцювали

звірі-мутанти

вальс-бостон;

і вранці можна

тільки сказати:

куди ніч, туди й сон.

***

Не електронні коди

визначають

майбутній прогрес,

а духи, котрі

будять народи

і кличуть

до далеких небес.

***

Ніхто мене

не зможе почути,

бо вирішується

зараз головне;

на шлях чистий

щойно я вийшов,

суд над собою

буду вершити.

***

Нелегко бути

знаменитим,

і звук оплесків

ловити,

для всіх не вистачить

магніту,

та й вже в’януть

у букеті

зірвані квіти.

***

Не багатьом

дається

у невідомому

знайти себе,

панцир духу

кується повільно,

важко весь світ

полюбити,

коли на серці

пустельно.

***

Бажано дійти

до самого центру

сакральної суті,

вийти за межі

дій звичайних

і відшукати

божі вежі;

немає сенсу

бути ніким

на роздоріжжі.

***

Нехай усмішка

осяює прощання

в час, коли раптом

приходить зміна

житла,

може, є холод

у заповіті,

але лагідність млості

стрічає

в тонкому світі.

***

Ось знайшов

свою стежку,

у світло яскраве

заводить вона,

немає там тіней,

бачу я звідти,

як змушують

натовп

на коліна

ставати.

***

Мить радісна

входить у серце,

і вже дихаєш

зовсім по-новому,

вогонь і натхнення

царюють всередині,

благословляють

потоки життя,

і йдеш ти сміливо

вперед – у майбуття.

***

Цикл існування

дарує уроки,

і вже не вабить

кількість сторінок;

нехай будуть

рядки короткими,

стане менший обман,

досить марити

про великий роман.

***

Очі нишпорять

нижче лінії

горизонту,

зник блискіт душі,

лишився тільки чад,

безсумнівно, – це горе,

бо вмерла мета

підніматися вгору.

***

Приборканий,

розуму клекіт,

і в тиші мовчання

можна збагнути,

що в чертогах

мого єства міститься

спокою безмежність

і світів неосяжність.

***

Годі скарби шукати,

бо вони непримітні,

краще в невідомість

швидше вростати,

ловити поглядом

обрій, який палає,

і навіть можна

подвиг вчинити,

але непомітно.

***

Поки що поруч

немає нікого,

та все ж надіюсь –

з’являться знаки;

юного вітру

привітаю порив,

і душі моєї віра

посилиться вмить

у цьому запалі.

***

Пора стрічати

те, що було

невідоме колись,

досить тонути

в омані солодкій

і в ласках млості,

адже набігають

хвилі новітні,

і кожну мить

прискорюють

події.

***

Було пройдено

чимало доріг,

вів по життю

фатум-поводир –

добрий і злий;

а ось зараз

затихла зоря,

атлас небес

палає,

настав для серця

вогняний час.

***

У місячному сяйві

блукає фантом,

його шлях – у безодню,

неабияке зло

було вчинено

для досягнення

лукавої мети,

і щось міняти

вже марно.

***

Створені з таїн

вищі світи,

душі потрапити

туди треба,

щоб споглядати

візерунки неба

і проникати

у хмари наскрізні,

небесні там звої

складають казки.

***

Не варто вертатись

у початок життя,

безліч перспектив –

у майбутньому;

дух гартувати

плин часу диктує –

тільки вперед,

адже шлях один,

і він повний

боротьби.

***

Коли плями темні

не затуляють

серця чистоту,

потік світла

в незбагненність

пробиває лаз,

і вже місця немає

для дрібних образ.

***

Короткий імпульс

струму космічного

діє – спонукає

до прокидання,

і вогняні душі

часу новітнього

знаходять срібні

нитки віровчень,

новиною народжені

чують мову

таємних натхнень.

...

Владимир Бодня

«Як сумісне...»

***

Один у Всесвіті --

Завжди один

Переживаннями

Досягнень та пізнання,

Щоби знайти ще

Ту,

Якій можливість є

Ввійти у Світ мого,

Орбітою --

Чекання

У радість вічного

Життя,

Де мить Галактиками

Мріє,

Бо я і ти --

Є нове,

Як сумісне відкриття,

Яким можливість

Завжди променіє...

----------------------------

25.10.2023; Paris (Aurora) ===========================

(!!!)

Автор :::

Катинський Орест

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996946

(Katynskyy Orest)

=======================

...

Катинський Орест
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
Результати конкурсу 🇺🇦⚡️ Квантова Україна ⚡️🇺🇦
13.06.2024

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

Знаємо, що ви вже зачекалися, проте час настав! Вітаємо всіх з результатами конкурсу "Квантова Україна" 🥳⚡️🇺🇦
Це був довгий марафон, але результатом стала чудова підбірка фантастики в українському мультивсесвіті 💙💛

... Детальніше
Блоги
Це не жіноче!Лана Філлі
15.06.2024
Ні, я, звісно, за рівноправність, але наша мова і російська не настільки вже й схожі, як часом здаєт ... Детальніше
Наукове обгрунтування жанру "Колективний літературний печворк"Босорка
15.06.2024
УДК 82.0 КОЛЕКТИВНИЙ ЛІТЕРАТУРНИЙ ПЕЧВОРК ЯК НОВІТНІЙ ЖАНР СУЧАСНОЇ ЛІТЕРАТУРИ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ... Детальніше
Огляд на мальопис "Залізний Ідол" Максима СолнцеваСергій Рачинський
15.06.2024
Неочікуване – це коли читаєш мальопис, а потім через деякий час згадуєш його сюжет і виникає відчутт ... Детальніше
Як важко знайти себе. Таня Мисько
15.06.2024
Змалечку в мене був хист до написання віршів та творів. Любила я це діло... Правда читати зовсім не ... Детальніше
Пательня. Випуск 7stas
15.06.2024
Вітаю, друзі! Сьомий випуск Пательні. Наш творчий експеримент продовжується. Сьогодні у нас новий ав ... Детальніше
Поети! У Вас є пісні! Сергій Василюк
13.05.2024
Поети настав Ваш час послухати свої вірші у будь-якому жанрі і безкоштовно! Так, так! Сьогодні дізна ... Детальніше
На Аркуші вже:
11348читачів
134531коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: