У снах моїх думками лиш про тебе...
Тривога серце розриває до нестями,
нестерпним болем сповнена душа.
В безсоннім сні блукаю довгими ночами.
В тім сні для мене ти немов чужа.
В тім сні тебе шукаю мила знову.
Так хочеться відчути ще оту любов.
В обличчя перехожих вдивляюся нервово,
твого шукаю там, а в жилах стине кров.
Огорнутий надією здіймаюсь до небес.
Ну де ж ти рідна? Тут тебе немає...
Тиняюся між сотнями примарених адрес.
Я чую як твій голос звідти долітає.
Я чую як мене гукаєш вдалині,
я вже біжу, ну зачекай хоч трішки.
Прокинувся... Я знову плакав уві сні.
Кохана, мені наснилася твоя усмішка.
Нестерпно проминає день за днем,
а я чекаю ночі, щоб заснути.
Прийди до мене уві сні хоча б дощем,
бо тільки тут ще можемо побути...
Вінтоняк Юрій
18,05,2023р,
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.