Епізод ІІ: Кохання в кольорах. Арка VІ: Гра на кохання ІІІ
Жінка нахилилася за пляшкою, як кішка, та штовхнула її з усієї сили. Після довгого та нестерпного очікування опинилась навпроти Блер. Погляди опинилися на мені.
“От і що тепер обрати. Можливо, знову правду, щоб Аніта не подумала, наче я навмисно так з нею…”, – подивився жалібно на неї крадькома.
Звісно, зовсім не хотілося, аби це зруйнувало наші відносини. Робити помилки на початку так по-дурному…
– Хочу правду, – відповів, але не побачив жодної реакції зі сторони жінки.
– Час і про вас дізнатись щось цікаве? – повернулася до рудої.
– Е-ее, давайте дію. Так, хоч цікавіше буде, – знову втрутився Бомані.
Його фігура спокійно розляглася на дивані, а очі час від часу заглядалися на мене. На перший погляд, чоловіку було нудно, але хтива посмішка, подарована мені, говорила інше.
– Дочекайтеся своєї черги, чоловіче, – спрямувала увагу на нього, монотонно махаючи віялом. – Зараз грають дами.
Різкої реакції від співрозмовника не було: лише кивнув. Однак не складно було помітити, як м’язи на тілі заграли від… роздратування?
“Не любить, коли його ставлять на місце?”
– Раз ми почали розкривати секрети, тож чому вам не поділитися одним…
Не маючи сил слухати це, просто відвернувся. Щоб зберегти культурну зацікавленість у діалозі, поглянув на Джунхо. Той сидів навпроти мене доволі скуто. Спина була рівною, ноги, як під лінію, зведені, та зацікавлений вогонь в очах на кожного. Блер знаходилася поблизу нього, тож не знадобилося дивитися на Аніту, яка була з лівого боку від мене.
– Гм, що ж таке розповісти. Щось таємниче та секретне з моїх подорожей…, – її блакитні очі забігали поверхнею столу, наче намагалися вчепитися за щось.
Раптово вона почала посміхатися, поглянувши на темношкірого чоловіка, що сидів справа від мене. Така реакція зацікавила мене.
“Невже вони знайомі чи хороші друзі тут?” – ледь нахилився, з’єднавши руки в замок.
Між учасниками не було відкритої боротьби. Вони спокійно спілкувалися між собою та підтримували розмову. Однак сильно близьких стосунків я не помітив до цього моменту.
– Наприклад, я брала участь в оргії, – цікавий факт вислизнув з губ у формі бантика.
– У нас сьогодні, очевидно, вечір побудований на темі сексу, – зазначив я, не очікуючи такої відвертості тепер від Блер.
З грацією кішки розправила плечі та, взявши бокал шампанського, посміхнулась. Наостанок підморгнула мені.
– Ти так легко про це розповіла…, – доєднався Джунхо, потираючи потилицю. – Наче це й не секрет.
– Беру приклад з Аніти. Ха-ха-ха! – залунав її грайливий та яскравий сміх.
– А як це було? – за Бомані відповідали його лукаві губи.
“З такими учасниками точно не засумуєш”, – зиркнув на нього.
– Це було в Гренландії. Людей там проживає мало, тому так вони влаштовують ігри для сексуального різноманіття, – дівчина активно жестикулювала, розповідаючи нові деталі подорожі.
– А ти, так би мовити, подала руку допомоги? – обличчя Аніти транслювало зацікавленість.
– Аха-ха-ха, краще й не скажеш! Проте досвід насправді був неймовірний. Ось так відкинути все та зануритися у вир пристрасті в палатці, де ніхто й нікого не бачить, – зітхнувши, дівчина поглянула на небо, наче в зорях оживали спогади.
Зрештою легко та граційно штовхнула пляшку, завершуючи маленьку розмову. У відповідь стрілка долі декілька разів покрутилась та показала на…
– Бомані, – знову осяяла своє обличчя посмішкою до нього.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!