XI

Білі квіти, назви я не пригадаю.

Сонні трави, у яких засну.

Розквітає вітер, вітер у тумані,

Стишує міську ходу.

Стелиться життя барвистим цвітом,

Та на жаль мене там не знайти.

Я десь у горах вірші складаю,

Серед міських дів я просто пил.

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.