VI
Макові стеблі, червоні очі,
Вони потроху переходять в забуття.
У моді сині квіти знову,
блакить волошкових степів,
Червоне змінюється кольором небес.
Культура скасування все ще в моді,
Невміння говорити - тут як тут.
Бузкові квіти у вінку щось нове.
Надія, що волошки їх не проженуть.
Тривожні голоси і чорні точки,
Як шкода, що вони теж знову тут.
Напевно то вони довіку
Чекають миті, щоб права набуть.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.