Фантасмагорія

…Зі свого маленького кабінету Марку добре виднівся вхід. Переводячи дух від волання бідолашної – молодий слідчий вчасно кинув погляд у вікно, і побачив все того ж домушника, який біг вулицею. Швидко збігши вниз, Марк встиг лайнути Цибулю і, вибігши з будівлі, марафонцем погнався за підозрюваним. Перебігши дорогу на червоний, Марк зачепив дівчину в пальто кольору збуреної річки. Вона стояла на перехресті стовпом, допоки він не добіг до неї. В цю мить дівчина чомусь вирішила зробити крок назустріч і ледве втрималась на ногах від шаленої швидкості бігуна. Крикнувши їй вибачення, Марк продовжив своє переслідування, але на кілька метрів. Щось підказувало йому зупинитись і придивитись до цієї незнайомки.

Кілька кроків назад і він з нею обличчям до обличчя:

– Ми з вами вже бачились? Ви здаєтесь знайомою…

Дівчина підняла схилену голову.

– Так… Колись ми були знайомі. Мене звати Ася…

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.