Сценарій життя

- Ти знаєш Лізо, я вела щоденник і не один. Але час йшов і назбиралася ціла стопка. Спочатку я їх берегла на верхній поличці, шафи та згодом зовсім викинула, навіть не відкривши.

- Ти з глузду з'їхала? Чому? Крикнула Ліза і витріщила очі на Сніжану. Це ж пам'ять! Навіщо ти це зробила?

- Не кричи будь ласка. Чесно я сама не знаю. Розумієш, у мене був новий період у житті і я хотіла його почати з нового аркушу, тому і викинула старі щоденники - відповіла Сніжана.

- І що? Все одно я тебе не розумію! Нове життя - супер, але ж від того, що ти викинеш нічого не зміниться. Даремно ти це зробила.

- Ну, все. Припини. Я і так іноді жалкую. Треба лише інше місце для них знайти. Навіть знаю яке, але вже занадто пізно, тож давай краще змінемо тему.

- Гаразд. Ти казала, що підеш працювати над новим віршем. Ну що, щось написала?

- Ще ні. Думки не покидають мене з фантазією про історію зі сценарієм. Все таки мені б дуже хотілося, щоб він існував.

- Тебе не виправити, Сніжано.

- Знаю.