Одеські оповідання: справа старої процентниці

Я сидів у кабінеті, пив каву і гортав матеріали справи Коровіної. Тут уже навіть був висновок судмедекспертизи - Борис Августович постарався зробити його в найкоротший термін.

Час смерті вдалося встановити дуже точно: крики пролунали на початок десятої ранку, вже без п'ятнадцяти десять приїхали поліцейські та знайшли труп. Знаряддя вбивства, відповідно судмедекспертизи - сокира, знайдена на місці злочину. Вдарили обухом ззаду по голові. На сокирі є відбитки Коровіної та невідомого. Дивно, захищалася вона чи хапала сокиру, а потім кинулася бігти і її вдарили ззаду? Привид сказав, що одразу вдарили й вона не побачила вбивцю. Може, в стані афекту було і Коровіна не пам'ятає просто?

Так, ще з цікавого, - на сокирі фломастер або фарбою написано 'К.Р.' Що це? Невже ініціали власника?

По записнику - він виявилася зашифрованим, але Шаманський на комп'ютері швидко розшифрував нескладний код. Виявилося це список боржників із мікрокредитів. Довгий такий перелік. Міг би не турбувати Шаманського по дешифруванню - у мене ж була унікальна можливість дізнатися, що написано в її записнику, просто запитавши привида. Але Шаманський видав мені потрібну інформацію швидше, ніж я б з'їздив на місце злочину для спілкування з примарним 'інформатором'.

Я пройшовся по списку. Ну, якщо взяти за версію, що 'К.Р.' - це ініціали власника маємо лише трьох підозрюваних зі списку боржників: Костянтин Руденко, Кирило Родіонов та Роберт Карапетян (невідомо ж, що йде спочатку ім'я чи прізвище у написі на сокирі). Усього три - це для початку зовсім непогано. Отже, треба перевірити, хто з них чим займався в момент убивства і чи немає у них випадково помітної такої книги з магічними заклинаннями.

По самій книжці – знайшли та опитали прибиральницю. Її привезли на місце злочину, але жодного зникнення вона не виявила. Чи Коровина приховувала цінну книгу від прибиральниці, не довіряла їй. Чи то та просто не особливо добре запам'ятала, що там у Коровиної було в кабінеті. Але це може бути проблемою – згодом непросто пояснити звідки у справі ця книга. Не вказуватиму я, що мені про неї розповів привид?

Я ще раз глянув на висновки судмедекспертизи. Щось мене тут збентежило. Ага, ось, цікаве речення, уточню у Бориса Августовича.

Взагалі-то, наш провідний судмедексперт вважає за краще спілкуватися наживо, а не телефоном. Але, з огляду на те, що підозрюваний може втекти з Одеси разом із вкраденою книгою, а, може, прямо зараз віддаляється на максимальній швидкості звідси, я вирішив поспішити та з'ясувати все телефоном.

— Борисе Августовичу, привіт. Вибач, що турбую телефоном, але справа термінова.

— Так. Привіт. — голос судмедексперта був незадоволеним.

— Ти тут написав на другій сторінці висновку щодо Коровиної: 'Виявлено рак кишківника в четвертій стадії'. Це, що ж, — потерпіла була серйозно хворою, я так розумію?

— Не просто хворою, я б сказав, їй залишалося не більше як місяць, а може і лише кілька тижнів. Вбивця поспішив. Міг просто почекати й сокира не знадобилася б.

— Ясно, красно дякую, ще раз вибач, що потурбував.

Навряд, це стосується справи, звичайно. Але, схоже, Коровину і так і так чекала скорботна доля. Цікаво, чи стала б вона примарою, якби померла природною смертю?