Таверна місячного кота

Локація: посмертя

Персонаж: убивця, який/а не знає

Предмет: вогнище

Емоція: сплін

Перся - мила, мініатюрна сіамська кицька, прокинулась в дивному і похмурому місці. Довкола було лише голе каміння, що звідусіль продувалося холодним вітром. А над головою нависало темне небо, без найменшого натяку на зорі.

- Де це я? - злякано вигукнула Перся, оглядаючись довкола.

- Це посмертя, крихітко. - промовив хтось, неначе насміхаючись, за спиною кицьки.

- Хто тут? - перелякано обернулась Перся і побачила дивну істоту: вкриту густим чорним хутром, на двох ногаг, які закінчувалися копитами, а на кудлатій морді був ніс п'ятачком і закручені як в цапа роги.

- Я твій Чорт-кат, - вишкірився білосніжними зубами чорт, і лише його хвіст, що мотиляв із сторони в сторону видавав його хвилювання, чи то пак нетерплячку.

- Що за маячня, - обурилась кицька, - яке ще посмертя, в мене дев'ять життів, я кішка!

- І всі дев' ять ти вже втратила. - Відповів Чорт у все тій же спокійній манері.

- Це неправда! - впевнено заперечила кішка, стоячи на своєму.

- Ні, правда! - навіть не змигнувши оком промовив Чорт. - Давай перерахуємо : перший раз ти загинула ще кошеням, втопившось у ванній. Вдруге і втретє тебе збила машина. Четвертий раз ти загинула в колесі велосипеду. П'ятий раз ти отравилась. В шостий раз тебе застрелили. В сьоме ти загинула впавши з дерева. Восьмий раз ти згоріла в пожежі. А дев' ятий раз ти загинула в автокатастрофі. Тож як бачиш все правильно, ти використала всі свої життя і це твоє посмертя.

- Ні, це все неправильно! - знову заперечила Перся, ще й лапкою притупнула. - Це не може бути моїм посмертям. Чому тут все таке похмуре, хіба я ге мала потрапити в рай?

- Вбивці в рай не потрапляють, - спокійно знизив плечима Чорт.

- Які ще вбивці? Я нікого не вбивала, це якась помилка, - продовжувала заперечувати кицька. Проте відчувала в цей момент чомусь незрозумілий смуток, який ніяк не могла пояснити. В ситуації яка склалася вона б мала відчувати страх, злість чи паніку, але аж ніяк не смуток. Хіба що це було якесь підсвідоме відчуття, відгомін чи пам'ять минулих життів.

- Ох, щож мені з вами робити, всі остпннім часом стали такі недовірливі, - вдавано забідкався Чорт, хитаючи головою. - Вічно вам все потрібно доводити, нагадувати, показувати...

Не встигла Перся нічого сказати, як біля неї з Чортом спалахнуло велике багаття, язики полум'я якого, здається, діставали самого неба.

- Дивись уважно, вбивце, що не знає своїх гріхів. Це полум' я істини! Якщо стати прямо перед ним, воно покаже всю правду про тебе. Якщо правда твоя, ти не винна, я відпущу тебе в рай. Якщо ж підтвердяться мої слова, ти відповідатимеш за все що зробила.

Перся встала перед багаттям, і спочатку бачила лише яскраве полум'я. Та от, язики вогню почали мерехтіти, серед них заклубочився дим. Почали формуватись окремі образи, які складалися в картинки. І вже, неначе на стрічці старої кіноплівки, в полум'ї можна було спостерігати німе чорно-біле кіно.

Ось маленьке сіамське кошеня видерлося по махровому халаті на стілець. Його хазяйка ніжиться у теплій ванні, а кошеня хоче потрапити до неї. По спинці крісла воно вистрибнуло на раковину, заскользивши по слизькій поверхні, але втрималось, скинувши при цьому ввімкнений фен прямо в ванну. Визирнувши з раковини кошеня не роздумуючи стрибнуло в ванну з білосніжною пухкою піною...

- Це твоя перша смерть, і вбивство, - промовив Чорт, та кицька навіть не звернула на нього увагу, бо в полум'ї з' явились нові образи.

Це знову було кошеня, але тепер трохи старше на вигляд, воно бігло по тротуарі, плутаючись під ногами старої жінки. Та сміялася та не відганяла малечу. Так вони підійшли до дороги, по якій швидко їздили машини. Жінка підхопила малечу на руки, і стала швидко переходити через дорогу. Та на середині шляху, кошеня граючись вистрибнуло з рук, і вскочило під ноги старенькій. Та від несподіванки перечепилась і впала. А в наступну мить їх обох переїхав грузовик.

Наступне зображення показало ще старшу Персю, тут вона була підлітком, справжнім вуличним шибайголовою. Спритно застрибнувши на прилавок вона поцупила товсту сардельку, в м'ясному магазині. Та продавець вирішив провчити малу нахабу і погнався слідом. Втікаючи кицька вибігла на дорогу і зупинилась тільки почувши звук удару. Продавця збила машина, а в за мить і саму Персю переїхала інша машина.

Картинка знову змінилась, тепер це був парк. Перся - молода кішечка сиділа в кошику велосипеда, і каталась разом зі своєю хазяйкою. Повз пробігав чоловік з собакою на повідку, кицька злякавшись зашипіла, і стрибніла на руки своїй хазяйці. Та втратила керування над велосипедом, і зїхала з високого пагорба через чагарники. Коли гілки і листя перестали тріпотіти в полум'ї Перся з Чортом побачили що сталося: молода дівчина лежала з розбитою головою, поруч був зламаний велосипед, в спицях переднього колеса застрягло бездиханне тіло кицьки.

Вп' яте зображення змінилось. Тепер це була затишна кухня, на плиті якої чоловік середнього віку готував суп. Доросла сіамська кицька уважно спостерігала за ним, сидячи на верхній шафці, одразу над плитою. Біля кицьки стояла коробка, яка заважала їй, тож вона перекинула її лапою. Білий порошок, отрута для щурів, посипався прямо в суп, поки господр цього не бачив. Ввечері чоловік накрив святковий стіл, до нього в гості прийшла молода жінка, яку він пригостив супом. Не забув він і про свою кицьку, якій також налив супу в миску. За кілька хвилин всі троє лежали мертві.

Нове зображення показало невеличку ферму, із двома старенькими її власниками. Був вечір, надворі вже стемніло. З курятника почувся шум. Старий чоловік схопив рушницю і пішов провірити. Жінка хвилювалась за нього і пішла також. Лампочка в курятнику перегоріла, і тільки місячне світло відкривало страшну картину, десяток задушених циплят, складених акуратним рядочком. Це розізлило чоловіка, приготувавши рушницю він став вдивлятись по куткам, шукаючи звіра, що понищив птицю. З одного кутка щось метнулося в іншиц. Та старий був на готові і вистрелив. Це ще більше злякало дивного звіра і він побіг до виходу. Куля наздогнала кицьку в польоті, пройшовши наскрізь і влучивши в жінку, яка саме заходила в курятник, хвилюючись за чоловіка.

Знову в полум'ї все помінялось, тепер зображення показувало перелякану кицьку, що сиділа високо на дереві, і пожежника який її майже схопив щоб зняти. Та кицьці таке поводження не сподобалось, вивернувшись в руках чоловіка, що балансував на тонкій гілці, вона вчепилась кігтями йому в обличчя. Пожежник і кицька разом зірвались і впали з дерева, розбившись на смерть.

Нова зміна декорацій, і в полум'ї видно затишну квартиру, і молоду жінку, що медитує на килимі. В різних місцях в кімнаті запалено безліч свічок. На поличці з книжками сиділа сіамська кицька. Спостерігати за хазяйкою їй набридло, тож вона знайшла для себе розвагу, почавши скидати свічки зі столу. Від однієї такої свічки загорілася штора. Вогонь швидко поширився охопивши всю квартиру.

Багаття спалахнуло яскравіше, і коли заспокоїлось у вогні можна було роздивитись салон машини. За кермом сидів молодий чоловік, а поруч нього жінка, із котячою переноскою на колінах. Машину підкинуло, мабуть наїхала на вибоїну, і переноска відкрилася. Звідти одразу вирвалась перелякана сіамська кицька,і як скажена стала гасати салоном авто в пошуках виходу. Жінка намагалась впіймати кицьку, та та драпалась і виривалась з рук. В результаті кицька застрибнула водієві на голову і той втратив керування над автом.

- Ну що? Тепер віриш? - запитав єхидно чорт, вертячись довкола сумної Персі.

- Але ж, я нікого не вбивала, - спробувала заперечити кицька, та це лише розсмішило чорта.

- Це не має значення, з твоєї вини загинуло багацько людей. Хотіла ти цього чи ні та винна ти!

Чорт явно насолоджувався своєю роботою, пожираючи жах і відчай жертв. Та з цією кицькою все було інакше. Такі як вона трапляються раз на тисячу.

- Проте твоя правда, свідомо ти нікого не вбивала. - Протягнув чортяка, смакуючи кожне слово, - тож в пеклі тобі не місце. Але і в оай тебе не пустять.

- То що ж мені тоді робити? - запитала розгублено Перся.

- Є один спосіб, - задумливо відповів Чорт.

- Я готова на все, - палко заговорила кицька, вхопившись за примарну соломинку надії.

- Саме це я й хотів почути, - усміхнувся Чорт. - Єдиний шанс для тебе - це переродження. Ти знову опинишся в світі живих, і тільки від тебе залежатиме куди ти потрапиш після смерті. Знову в пекло, так і не спокутувавши свої гріхи. Чи, можливо, в рай, зробивши достатньо добрих вчинків. Думай не довго, такі пропозиції двічі не пропонують, відмовишся і на віки залишишся тут, зависнувши серед двох світів.

- Я згодна, - випалила Перся, навіть не задумуючись. І не звернула уваги якчв Чорта задоволено спалахнули очі.

- Ти сама зробила цей вибір, - загадково посміхаючись промовив Чорт, і клацнув кігтистими пальцями....

Перся прокинулась із страшним головним болем, і не менш страшним голодом. Озирнувшись довкола вона побчила, що знаходиться на старому закинутому горищі. Через проламаний дах виднілось нічне небо, всіяне яскравими зорями.

- Фуххх, ну й сон мені наснився, - промовила сама до себе кицька, відчувши якийсь дискомфорт у роті, неначе ікла в неї стали більші.

Покрутивши головою, оглядаючись довкола, Перся помітила сперте до стіни старе дзеркало і поспішила до нього. З холодної скляної поверхні на неї дивилась водночас вона і не вона. Це була все та ж сіамська кицька, але з яскраво червоними очима і гострими іклами, а ще жагою до крові. Так, тепер вона розуміла що хоче саме крові.

- Гарний жарт чортяко, - зло процідила крізь зуби кицька, - і як я, ставши вампіром маю спокутувати свої гріхи? Та ти не на ту нарвався! Я все виправлю, навіть ставши монстром!

Більше творів Стю Слейтерус