Папірці
- Що в тебе, подруго?
- Нічого, приміщення повністю порожнє. Судячи з усього, покинуто дев’ять років назад, якщо не більше.
Жінка насупила свої карі очі, і, обвівши пильну двокімнатну квартиру поглядом, зупинилася на не прибраному столі, де хаотично лежали листочки й книги. До неї заговорила її подруга:
- Чуєш, Альоно, а той чоловік, ну, котрий пішов з життя, в нього точно не було родичів? Бо тут якісь картини з жінками… - брюнетка розглядала стіни приміщення, поки її подруга шаруділа пожовклими папірцями.
- Підійди краще сюди! – Альона послухала карооку жінку та підійшла до столу.
- Що це? – поставила питання жінка, підібравши пасмо темно-коричневого волосся з обличчя.
- Судячи з написаного, це щось з життя минулого власника. Ким він був, не пам’ятаєш? Астронавтом?
- Космонавтом. – підправила свою подругу-блондинку жінка.
- В будь-якому випадку з космосом в нього були зв’язки. – пробурмотіла кароока Олена, перед тим як зануритися в рукописи…
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!