Море

Море ховає в собі таємниці думок:

Наче швидко ідеш, та не зробиш і крок.

Сонному місту співають колискові вітри,

Тане із часом надміцний стержень кори.

Море створило письменницький спокій

У світі, де все стоїть на межі тонкій.

Море глибоке, як і твоя свідомість,

Та зробиш крок - впадеш в невідомість.

А ми все не знаємо, що по той бік екрану.

Може там всі не мають коритись тирану.

Кажуть учені, що це зникне з роками,

Та я повертатимусь своїми думками.

Але якщо, раптом, світ змінити на краще?

Може в цьому дійсно є сенс, але нащо?

Спокій, море і хвильки - це моя атмосфера,

Рідкісний ексклюзив дає нова ера.

Вода, як ніщо мене надихає,

Я готова слухати, як шторм співає