Іще не осінь!

Іще не осінь! Якщо я

Терплю, як осінь терпить завше,

Печаль минулого буття,

Я знаю: потім стане краще.

Я сотню планів відкладу

На завтра: бо ніщо не пізно.

Мій гроб іще шумить в гаю.

Він—дерево, він бавить гнізда.

Я, як шалений, не ловлю

Усякі хвилі. Все ж, та все ж,

Коли я знову полюблю,

То збожеволію без меж.

Я знаю ж бо, що прийде туга,

Що дружбу і кохання студить,

У відчаї, чужинця так

В собі самому віднайду я.

Та в поєдинку поміж нами

І тим в мені, життя що славить,

Я сам собі суддею стану,

І бій нерівним буде, марним.

Автор: Франтішек Грубін.

Переклад: Невідома Аматорка