🐶 Розпочато авторський конкурс "Псисті теревені" 🐶

Електронні книги / #переклад (53)

Волю Ірландії (Erin go brag)!

Згадаю я пісню про битву у місті,

Анґлійська ганчірка була років двісті,

Але підібралися люди навколо,

Зелений став прапор,

Дідівської волі!

Було це найкраще,

Що бачив тоді,

Як встали ті хлопці за

Волю Ірландії!

Один з товариства близ доків вбитим впав

За честь і за долю, як міг,він воював

В нас не було солдатів, повів лиш хлопчаків,

А парастасом став для них наш маузерів спів.

П'ємо за Патріка Пірса, і тих хто з ним загинув,

МакБрайд,МакДірмед

МакДон, і Том Кларк -

Ви бились за країну!

І слава Джеймсу Коннолі,

Бо він людей повів,

За Волю Ірландії

Кулемети нам відбив!

Один анґлійський капітан казився цілий день -

Кричав "Що за годину я розіб'ю іх в пень!"

А з маузера куля довбешку рознесла -

Душа катюги в пекло вже зразу одійшла!

Кент старий і хлопці тримались, як могли

На жаль, із півдня Дубліну анґлійці надійшли

І багацько там мерців у хакі лежало -

На Волю Ірландії даремно нападали!

П'ємо за неньку-Дублін, звільнили ми її!

І будем пам'ятати, допоки є живі,

Що Волю Ірландії

Зродили ми з крові!

...

Дарія Кононенко

"Mutability", Shelley (1816) ВІЛЬНИЙ ПЕРЕКЛАД

Ми спим і труємось у сні.

Прокинувшись, приречені страждати.

Сумуємо коли на самоті,

Безỳтримно кидаємось в розваги.

Минеться ця безглузда маячня,

Геть інше завтра змінить вчора.

Нас всіх поглине бáйдужа пітьма.

В мінливості затреться світ довкола.

ОРИГІНАЛ

We rest. – A dream has power to poison sleep;

We rise. – One wandering thought pollutes the day;

We feel, conceive or reason, laugh or weep;

Embrace fond woe, or cast our cares away:

It is the same! – For, be it joy or sorrow,

The path of its departure still is free:

Man’s yesterday may ne’er be like his morrow;

Nought may endure but Mutability.

...

Леонід Данільчик

Шан Ван Вогт

Вже французів бачим стяг? -

Кажуть Шан Ван Вогт.

Вже французів бачу стяг, -

Каже Шан Ван Вогт.

Вже настав тепер наш час?

Кажуть Шан Ван Вогт.

Оранжисти зблідли враз -

Каже Шан Ван Вогт.

А де ж висадитись їм?

Кажуть Шан Ван Вогт.

Їх зустрінем у Кільдаре,

Каже Шан Ван Вогт.

Селянину - що робить?

Кажуть Шан Ван Вогт.

Той анґлійський шмат - палить!

Каже Шан Ван Вогт.

То собі який візьмем? -

Кажуть Шан Ван Вогт.

В нас зелений прапор є,

Каже Шан Ван Вогт.

У дідів моїх він був! -

Каже Шан Ван Вогт.

Чи Ірландію звільним? -

Кажуть Шан Ван Вогт.

- Так, від моря - до лісів! -

Каже Шан Ван Вогт.

Будем вільними людьми! -

Каже Шан Ван Вогт.

...

Дарія Кононенко

* * *

*  *  *

Я стрімголов шугав у бій,

Пощади не благав у смерті

Й не винен в тому, що живий

Лишився в цій от коловерті.

Ми проливали піт і кров,

Народу правду говорили.

Перемогли нас. Тільки знов

Ідею нашу не згубили.

Хай поховають зараз нас,

Та знищить Суть ніщо не зможе

Вона повстане в певний час.

Я вірю в те, що - переможе!

©Нестор Махно

Мій переклад з російської

...

Mia

Переклад з естонської Леело Тунгал

Ніщо не йде безслідно

Змінює тільки обличчя,

Й ненависть відповідно

Не видають публічно.

Несподівано, поряд раптом

З кулями, бомбами, знову

«Градами» криють оптом

Правду некривдним словом.

Страшенні вогні мінометів,

Зе́млі чужі безкінечні.

Після таких предметів

Довірливість недоречна.

Немов із дикого племені,

Ділять країну непрохані,

Щоб історія їхня без імені

Стала брехнею напхана.

Зло виглядає так рясно,

Вигідно скаже, де істина,

Але розкажи нещасному

Він упізнає, бо вистраждав.

Кров’ю невинних наповнено

Місце і простір – завершено,

Зло і добро не встановлено,

Жертви впізнають їх першими.

Рейки біжать під вагонами,

Черговий їх чекає за звичаєм…

Загиблим із прірви бездонної

Смерть дає орден відчаю.

Відкрию я з хвилюванням –

З хисткою надієй на краще

Світ віртуальний… Останні

Новині весни не найкращі.

Надія все є, і я вірю,

Проб’ється синя квітка жіноча

Крізь сніг, повернуться втрати

І життя переможе, це точно!

Олена Шапран

09.05.2024

Miski ei kao ega teki,

vaid muudab kuju ja olekut.

Ka kurjus ei kao ega teki

ega kuuluta enda taastulekut.

Äkki ta lihtsalt on kohal

nii relva kui sõnaga – kõigega.

Laiutab maailma kohal

ja õiendab arveid õigega.

Võõrast maad endale võtta

jälle võib raua ja tulega.

Alandlik hõimlane tõttab

õigustust leidma veel sulega.

Niiviisi – kildhaaval, tükati

maailma haaravad alatud.

Ajakell tagasi lükati,

ajaloost tõde on salatud.

Kutsuda kurjusejõugud

võivad end teistmoodi nimega –

ahnet ja alatut tõugu

ära neis tunda võib pime ka.

Õhk karjub süütute verest –

võimsad on vait nagu tunagi.

Siitsamast, meiegi perest

paljusid vaenati kunagi…

Peagi ehk raudteejaamas

ootel on küüditusvaguneid…

Tapja on mundrile saamas

uusi ja säravaid paguneid.

Ärevalt arvuti avad –

lootus ei taha veel kustuda…

Seda, et peagi on kevad,

isegi raske on uskuda.

Ometi lippu kord heiskab

sinilill hommikul sumedal!

Sina ju tead, kus ta peita

juuri võib praegu veel lume all…

Leelo Tungal

02.05.2024

...

Олена Шапран

уривок з W.S.

Еріель:

у глибині морській твій батько спить;

кістки його перетворились на корали;

череп, замість очей, перлинами блищить;

ні тіло, ні душа в воді не постраждали,

а стали чимось дорогоцінним і незвичним

і колихатимуться у зелених хвилях вічно

(в оригіналі:

Full fathom five thy father lies;

Of his bones are coral made;

Those are pearls that were his eyes;

Nothing of him that doth fade

But doth suffer a sea-change

Into something rich and strange.)

...

Дмитро Волохатченко

Осінь. Переклад з естонської Людмили Сільдам

Осінь танцювала і кружлялась,

Підняла все листя із доріг,

Чи вона мені у снах заявлялась,

Чи було таке в минулий рік?

Забуваю зливи всі і втрати,

Баболітнік знов чекаю я,

Тільки небо відчиняє ѓрати,

Мрія вмить туди летить моя.

І ця осінь кане теж у Лету,

Усвідомила я тільки-но от-от,

У природи є свої прикмети,

У життя новий сонцеворот.

Я прокинусь, з променів віночок

Мене потім вкриє з головою,

Знову сон – мені дає квіточок

Осінь і питає, ти ідеш зі мною?

Переклад Олена Шапран

Õhus tantsis sügis, lehed pihus,

Tema ümber mängis, puhus tuul

Minu mõted keegi jälle lõhkus

Et ta oli külas aastat pool.

Unustades pettumused, vihmad,

Sama moodi tuleb sügis taas

Vana naiste suvi keerab kihva,

Aga teda siin ei oota ma.

Sügis nagu niigi läheb mööda

Igaveseks tema küll ei jää.

Olen kindel, tahtmised teen korda,

Elurõõmu jagan teistega.

Ärkan vara, päike aknast paistab,

Võtan tekki, tõmban üle pea...

Näen unes - sügis kutsub –

naine, kaasa tule, palun , ole hea?

Ljudmilla Sildam

...

Олена Шапран

«Зупинка в лісі снігового вечора» — вірш Роберта Фроста, переклад з англійської

Хто власник цих лісів, я знаю,

Далеко дім його, за краєм.

Не бачить він, як я дивлюсь

На сніг, що стежки засипає.

Дивує коник мій чубатий,

Навіщо в пустці нам стояти.

Між лісом й озером у кризі

В час найчорніший вартувати.

Він упряжжю дзвенить, киває,

Чи помилився я, питає.

Більш — ані звуку. Лиш поземка,

Як пух, лапатий сніг змітає.

Ліс темний манить вдалину,

Та обіцяв я й не схибну.

Коли вже очі я зімкну,

Коли вже очі я зімкну.

...

Дар'я Мацелевич

Переклад з естонської віршів Людміли Сільдмам

Виберу Волю!

Місіс Удача, зачекайте, будь ласка,

Не відпускайте свій диліжанс!

Ви в преферансі зазнали поразки?

Випадок в часі – це малий шанс.

Життя от таке обрали Ви самі –

Вино, казино і шаманське-брют,

Рушаєте Ви у місто Майямі?

Одразу скажу – невдалий маршрут.

Виберу Волю, візьму теж Удачу,

Вітрильник «Свободою» ми назвемо́,

Вітер в обличчя, та ніхто тут не плаче!

Вільно жити – це право ми не віддамо́!

Леді Свобода, проходьте, сідайте,

Бачу, бажаєте біля вікна,

Свіже повітря на повну вдихайте!

А чому Ви забігли сама?

Як розгубили рішучість, сміливість?

Вам нав’язали гру не свою?

З вами ми пісні співали чутливі!

Тож не мовчить! А я вам повторю́:

Виберу Волю, візьму теж Удачу,

Вітрильник «Свободою» ми назвемо́,

Вітер в обличчя, та ніхто тут не плаче!

Вільно жити – це право ми не віддамо́!

Першій танець зими.

Хуртовина кружляє збентежено:

Перший танець танцює зима.

Розкидала в повітрі мереживо,

Вкрила снігом кущі й терема.

Невагомими та зірчастими

Вкрила сукнями всіх і скрізь.

І сніжками напрочуд пухнастими

Всіх закидала, хто біг у ліс.

По дорогах замети. За звичаєм

Льодом вкрила всі річки, струмки,

На млині ще сніжок накопичує,

Щоб дитячі здійснити думки.

Є чудова в зими пропозиція:

За селом на санях з бубонцем,

Щоб наніс вітер снігу сторицею

І щоб бігти з червоним лицем.

Ну а ввечері чай із малиною

Пити разом за круглим столом,

Щоб наспівами старовинними

Розігріти би душу теплом.

Людміла Сільдам (Естонія)

Переклад Олена Шапран

...

Олена Шапран

Переклад з естонської вірлібру Kristiina Ehin

ПО-ЩУЧОМУ ВЕЛІННЮ

Звичайні російські хлопчики

раптом вистрибнули на поле зі своїх

комп’ютерних ігор і одразу потрапили на передній край війни

їм сказали – там ворог

його треба денацифікувати

пропустити через сито

відсіяти людяність від нелюдяності

По-щучому велінню

немов засліплені звичайні російські чоловіки

стали стріляти по лікарнях та дитячих майданчиках

Мамо, я боюся, ми повинні бомбити все навколо!

встигає зробити дзвінок російський солдат

на далекий берег річки Об.

Тату, тримайся!

Пересилає повідомлення із притулку у Чернігові.

українська дитина п’ятий день поспіль своєму батькові,

який захищає міст через Дніпро

Проста російська жінка!

Твій син зараз вбиває!

Твій чоловік проливає чиюсь безневинну кров!

Роблю найбільшу пожертву у своєму житті Червоному Хресту

і мій внутрішній втішник застерігає:

нічого іншого ти зробити зараз не можеш –

вдихни глибоко в цей зимовий день з сонцем, що ледь промайнуло

Не дозволяй свою свідомість перетворити на поле битви!

Щука бажає знищувати

Бог допомагає, як уміє

Я зайшла до музею

дивилася на тріски, які колись запалювали мої предки,

і зловила себе на думці

А чи не горять вони вже з обох боків

як знак

Ти і я

Ми і вони –

хто ми тут в історії Європи

у цій, що продувається

усіма вітрами частини землі?

Тільки встигли після березневих бомбардувань

на руїнах вирости парки...

Лише встигли після зацементованого Чорнобильського саркофагу

народитися сини...

Лише встигли звестися меморіали...

Хто ми?

Невже тільки піщинки –

наважилися сподіватися,

що тримають лінію фронту

– добро і зло – перебуваючи між

з дитинством, що вміщає в себе

синє море з мерехтінням жовтих відблисків

Честь та совість

занурили у темряву...

У прикордонному місті

приготовлені столи для мирних переговорів

на яких графини з водою здригаються від

ракетних ударів

У далекому селі українська бабуся

робить млинці та вареники із запасів борошна та яєць,

які залишилися після бомбардування її сільського господарства

Українська бабуся

тримає відчиненими вікна у бік фронту де йдуть бої,

щоб сто юнаків прийшли до неї,

сіли за цим нескінченним жертовним столом поїли

і припинили цю братовбивчу війну,

а потім усі разом

поставили б назад дах

на її розбитий будинок

ОЛЕНА ШАПРАН

10.08.2022

HAVI KÄSUL

Tavalised vene poisid

arvutimängu tänavalahingute tallermaalt

äkki päris sõjaväljale sadanud –

vaenlast denatsifitseerima

inimlikkust sõelapõhjaks laskma

Havi käsul

pimedusega löödud –

tavalised vene mehed

tulistamas haiglaid ja mänguväljakuid

Ema, ma kardan, me peame pommitama juba kõike!

jõuab vene sõduri kaugekõne

Obi jõe kaldale

Isa, pea vastu!

saadab viiendat päeva

Tšernigivi varjendis konutav ukraina laps

sõnumi oma isale

kes kaitseb Dnepri silda

Tavaline vene naine!

Sinu poeg tapab praegu!

Sinu mees valab süütute verd!

Teen oma elu suurima annetuse Punasele Ristile

ja mu sisemine rahusaadik manitseb:

mida muud sa praegu teha saad –

hinga sisse selle talvepäeva üürikest päikest

Ära lase oma meeltest lahinguvälja teha!

Havi tahab hävitada

Taara avitab kuidas oskab

Ja ERMi külastades uurin igaks juhuks

kas pirrud

muuseumi klaasvitriini ja tulemüüri taga

juba lõkendavad?

Sina ja mina

meie ja nemad –

kes me oleme

siin Euroopa ajaloo

tuulepealsetel maadel?

Vaevalt said märtsipommitamise rusudele

pargid peale kasvada ...

Vaevalt sai Tšernobõli sarkofaag tsemendiga üle valatud

uued pojad sünnitatud ...

Vaevalt said memoriaalid rajatud ...

Kes me oleme?

Kas liivaterad ainult –

hinges vappumas terve rindejoon

– headuse ja kurjuse – vahel

sätendamas terve lapsepõlvetäis

sinikollast merd

Au ja südametunnistus

pimeduse piiramisrõngas ...

Piirilinnakeses kaetud pikk rahuläbirääkimiste laud

kus veekarahvinid tärisevad

raketilöökidest

Kauges külas küpsetab Ukraina vanaema

pliine ja vareenikuid

valmis varutud jahust ja puruks pommitatud kanaaediku

viimastest munadest

Ukraina vanaema

hoiab aknad rinde poole lahti

et sada poissi tuleks ja istuks

tema lõputu armulaua taha sööma

jätaks vennatapu ja tõstaks katkise katuse

pea kohale tagasi

Kristiina Ehin

03.03.2022 Tartus

...

Олена Шапран

Деві Джонс OST Пірати Карибського Моря

Ти – як вітер холодний в морях,

Чи знайдеш знов до мене шлях.

Спів мій вчуй – між хвиль він луна,

Моя любов жива.

На землі й в безмежжі морськім

Буде серце моє твоїм,

Десять літ – і зустріч нова,

Моя любов жива.

Стань із морем цілим одним

Владарюймо навічно ним.

Поховай всі мрії на дні,

Їх душі лиш мені.

Пісню грай, лилась що колись,

І де б шторми не розійшлись,

Ключ до серця знайдеш мій ти

Вдвох будемо завжди.

Шалу й сил не знають твоїх,

Не закути в кайдани їх,

Біль від ран не згасне повік –

Життя твого як лік.

...

Вікторія Арчер

Промінь сонця золотого

Промінь золотого сонця

Темрява ховає за собою.

І між нами знову

Нагло виросла стіна.

Ніч мине, настане ранок ясний,

Щастя вже чекає нас,

Ніч мине, мине й пора нещасна,

Сонце зійде!

Сонце зійде!

Співи припинили птиці,

Світ зірок вже на даху,

В період смутку і печалі

Знайдеш голос мій.

Ніч мине, настане ранок ясний,

Щастя вже чекає нас,

Ніч мине, мине й пора нещасна,

Сонце зійде!

Сонце зійде!

...

Лоліта

«Чому ти така красива. . !»

*** *** *** ***

Чому ти така красива..!

Не будь така тендітна..!

Я хочу твоє тіло,

А не сонця проміння

Зі світла..!

------------

Ну.., чому ти така красива..?

Хоть би веснянок хмара..,

Які з твого збирав би лиця --

Я,

Коли б ти була косока примара..!

------------

Все би життя,

На колінах --

Я молився твоєму оку...

Однак -- ти настільки красива

У своєму сонця

Обліку,

Що я не можу в ньому

Жити,

Щоби себе не корити...

------------

І жити,

Як на сцени видноті --

Я не можу,

Де все ясно в мені

І... кожен мій промах,

Як гріх --

У прожектора

Достатній цій тьмі...

------------

Зрозумій це,

Прошу,..

Й не плач за мною,

Бо ти -- надзвичайно

Красива,..

У всьому --

Собою...

-----------------------

26.07.2022; Paris (A)

=======================

(!!!)

Автор перекладу -- Катинський Орест.

Це є мій переклад автора-поета Кундера Милан з чеської мови "Proč jsi tak krásná" та московської мови "Почему ты так красива..?" вірша «Чому ти така красива..!» -- на українську мову.

---------------------------------

(Автор -- Мої переклади поезії з різних джерел та мов світу...) ========================================== Автор публікації :::

Катинський Орест

(Katynskyy Orest) ==============================

ID: 979280

ТИП: Поезія

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979280

Автор :

MAX-SABAREN

(Катинський Орест; Katynskyy Orest)

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979280

«Чому ти така красива. . !» == Переклад автора-поета Кундера Милан

==============================

...

Катинський Орест

«Не плачте над могилою моєю...»

***   ***

Не плачте над могилкою моєю —

Я вітром подиху живу понад землею,

Мене немає там — я не заснула в ній,..

Я в сонячнім, від стиглості, зерні —

Брильянтів блиском снігу взимку я

Й осінній дощ шепоче вам моє Ім'я,

Коли прокинетесь у ранку тиші ви —

На вас з небес спаду у сяйві синяви,..

Польотом птахів, зустрічаючих зорю,

Я світлом зоряний ваш сон тихо спалю...

На камінь мій могильний не кидайте жалю рани :

Я не під ним..,

І я не мертва —

Я постійно з вами...

----------------------------------------

13.09.2017-26.05.2018; Paris (Bibliotheque Pompidou / C.A.S.P")

==========================================

(!!!)

Автор твору Мері  Елізабет  Фрай  (Mary  Elizabeth  Frye) // «Do  not  stand  at  my  grave  and  weep»

Більше про історію самого вірша читати тут :

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934673

---------------

Переклад з англійської на українську мову здійснив Катинський Орест (Katynskyy Orest)

------------------------------------

(Автор -- Мої переклади поезії з різних джерел та мов світу...)

======================

(!!!)

Autor ::

Катинський Орест

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934673

(Katynskyy Orest)

============================

...

Катинський Орест

Чаклунки (W.I.T.C.H.) opening

Чи знаєш ти хто з нас п'яти

Вогнем чарує?

Королева Вітру хто?

Хто з нас водою вправно так володарює?

Землі сила у кого?

Нуж-бо!

Тікай! Чаклунок сили знов

у ділі.

Тут вже ми, диви: у бій летимо!

Ми врятуєм світ від бід, від лих

Поганців всіх злих

(Знайдемо їх всіх)

Чак-лун-ки ми

Захистимо світ нараз!

Вже час добро зберегти!

Переклад був виконаний на основі опенінгу мультсеріалу W.I.T.C.H.

Всі права належать авторам.

Використання перекладу дозволено лише з узгодженням авторки перекладу (писати в приватні)

...

Вікторія Арчер

Ніч

Свинцеві хмари низько небо вкрили,

Сховали ледь живий палевий блиск,

Що заблукав й на тихій набережній згинув.

Старі й криві будинки похилили

Свої шпилясті брилі. Дощ шумить

В косих провулках, вуличках глухих,

Лишень почувся говір десь -- і вже затих.

А сильний дощ шумить все і шумить.

Вздовж берега, в мигтючім мокрім світлі

Під ліхтарями силует майне,

Насуне капелюх на очі й геть гайне.

Маленькі вогники розкидані горять

У чорноті будинків. Вічний плин

Біжить під мостом в темряву далин.

Георг Гайм

Оригінал Georg Heym -- Nacht

Використання перекладу дозволено лише зі згоди авторки перекладу (писати в приватні). Всі права належать авторам.

...

Вікторія Арчер

Місто

Безкрая ніч. Струмиться з хмар бійниці

Проміння місяця, що вже іде до сну,

А сотні вікон вгледілись в пітьму

І кліпають червоні їх очиці.

Всі вулиці міські, що ті судини --

Безустанно людський розносять ґвалт,

Життя нудне, а ритм на один шталт,

Смутними робляться буденністю хвилини.

Родини, скін -- одноманітний гри цієї лик,

Плач немовля і передсмертний крик

До почерговості яких цей світ вже звик.

Багряне сяйво, смолоскипа жар --

Рука чиясь здійняла той тягар,

Й палахкотить він над стіною хмар.

Георґ Гайм

Оригінал Georg Heym -- Die Stadt

Використання перекладу дозволено лише зі згоди авторки перекладу (писати в приватні). Всі права належать авторам.

...

Вікторія Арчер

Вальгалла зве

Кораблі летять в буремних водах

До пропащих гір й зелених нив,

Новий край знайдуть у тих походах:

Владарюй.

Тут вдалині від холодних фйордів

Над землею тінню крук навис,

Пишуть сагу долі цих народів

Щит і спис.

Голос честі чи жага погрому

Рід та клани зможе об'єднать,

Вдари молоту й відлуння грому

У нутрі дрижать

О-о-о

Вже Вічності луна іде,

О-о-о

Вальгалла зве мене,

О-о-о

І нитку долі обірве,

О-о-о

Вальгалла зве мене,

Вальгалла зве мене.

У багряних ріках йдуть дракари,

Кров й хвала сплелися в битв полях,

Щит лишає тільки друзок хмари

Криці то шлях.

Стогне жевриво і дзвонить сполох,

Слава в дім до Одіна веде,

Звуки співів й золотавий порох

Асґард жде.

Вітер і хвилі мене поведуть,

Вітер і хвилі свободу дадуть.

Переклад був виконаний на основі матеріалу Miracle Of Sound - VALHALLA CALLING

Посилання на джерело: https://youtu.be/jxptIpCYAJA?list=LL

Всі права належать авторам.

...

Вікторія Арчер

Отрутне дерево

Розсердився я на друга –

Вилив злість й зішла напруга,

Ворог кривду породив –

Я змовчав і гнів зростив.

Колисав його страхами,

День і ніч кропив сльозами,

Озаряв своїм смішком

З легким підступу грішком.

І невпинно гнів цей ріс, –

Й звабне яблуко поніс.

Ворог же його схотів,

Що плід мій – знав поготів.

В сад до мене він прокрався,

Коли світ наш в ніч убрався.

Ранок радість ніс мені –

В саду недруг в вічнім сні.

Вільям Блейк

Використання перекладу (або його уривків) дозволено лише зі згоди авторки перекладу (писати у приватні повідомлення/коментарі)

...

Вікторія Арчер

Доведи бій до кінця

Коли вскочив ти в халепу –

Просто в очі їй дивись;

Не схиляйся перед нею,

Вір у себе і зберись.

Як не вийде оминути –

Май в душі запал бійця,

Що поразка, що звитяга –

Доведи бій до кінця!

Може супитись довкола,

І здаватись – майбуть зла,

Не страшись, плекай відвагу,

Сутність що твоя звела.

А як гірше все ж настане,

Хоч і втоми піт з лиця:

Втеча – то не лад борця,

Доведи бій до кінця!

В час, коли біда сповила,

Та й надія плине геть,

Пам’ятай: був і до тебе,

Той, хто лихо здолав вщерть.

Можна впасти й не програти,

Вдіть лаврового вінця,

Згорда голову підняти,

Довести бій до кінця!

Едґар Ґест

Використання перекладу (або його уривків) дозволено лише зі згоди авторки перекладу (писати у приватні повідомлення/коментарі)

...

Вікторія Арчер

Осінь

Люблю я час, коли опале листя

Точені жилки відкриває напоказ,

Зима ж мистецтва неземного є обійстя,

Вбиває форми, почуття долає,

Тож збережи ти те, що чисте й жити має.

З усіх сторін дзвенить упряж пташина,

Бо ті ось-ось і пурхнуть в вишину,

Де вже давно пропала сонця одежина;

А темні сосни в мент цей задушевний

Насупили гілки на подих дня смиренний.

Штормами втомлені оливи побліднілі,

Як сивочолії борці в трудах знесилі,

І в лозах білий цвіт уже, і в гіллі,

До вінця повний чан, де літо млосне

В багряній піні й злато-сонячній олії.

З маленької іскри зросте багаття,

Гниле стебло розсиплеться у прах:

Зачервоніє на твоїх устах

Рубіново-палаючий вогонь

Із винограду в келихах долонь.

Переклад вірша "Autumn" by Roy Campbell

Використання перекладу (або його уривків) дозволено лише зі згоди авторки перекладу (писати у приватні повідомлення/коментарі)

...

Вікторія Арчер

Ті речі, що не згинуть

Те чисте, світле і лепське

Чим юність в серці грає,

Спонука до німих молінь,

Плин, що кохання й правду має,

Жага за втраченим колись,

І духу крики січні,

Та кращих прагнення надій –

Це речі все безвічні.

Вперед простягнута рука

До брата, що у скруті,

Сердечне слово в горя час –

То доказ друга суті.

Про милосердя заклик тихий

До правосуддя в вічі,

Скорбота смутної душі –

Це речі теж повічні.

Нехай же йде це день у день,

І кожен най при ділі,

Кохати шансу не проґав,

Путь в силі, правді й вірі.

Так має світло неземне

Тоді з небес полинуть,

Хор янголів тобі співа:

«Ці речі не загинуть».

Переклад вірша "These Things Shall Never Die" by Charles Dickens

Використання перекладу (або його уривків) дозволено лише зі згоди авторки перекладу (писати у приватні повідомлення/коментарі)

...

Вікторія Арчер

Макс І Пузатий Брехун

Друзяка у Макса чудовий є – Стіві.

І він був надибав цікавенький фільм.

Що хлопчинам збирався повідати нині

Про Орду Слимаків із космічних глибин.

Стіві дзвонить до друга, соловейком щебече:

«Ти бери ноги в руки й скоріше сюди,

Бо для нас то тепер це є справлю честі,

Пошкодуєм, як повз зможем просто пройти».

Максу фільм той кортить вже скоріш переглянуть,

Він, напевно, жахіття й страхи відкрива,

Та проблема наступна: є тато і мама,

Що ідею космічну не оцінять сповна.

І насупились вдумливо брови дитини,

А думки полетіли вигадувать план.

Як зненацька почув він на самотині,

В двері кімнати тихенький «бам-бам».

Сполоханий Макс швидко скочив на ноги,

Бо дивне створіння до нього зайшло.

Маленьке, пухкеньке, бузково-жовтеньке –

Воно посміхнулося і почало:

«Привіт, милий друже,» - сказало люб’язно,

«Я бачу, в халепу ти втрапив, нещасний.

Якщо вже цікава тобі моя думка

Орда Слимаків – то чудова задумка.

Я – Містер Вигадник – і ось що скажу:

Тобі я, дитино, допоможу.

Та ж слухай уважно, питання не став

До мами піди і таке їй представ.

Скажи – майже ж правда – поїдеш до Стіві

«Бідосю Корівку» дивитись спокійно»

Не знайдеш тут слів, аби описати,

Як-бо зраділа Максова мати.

Ідею оцю сприйняла так чудово,

Що з Максом поїхати була готова.

Хлопчина у сльози, назад до кімнати,

Не знає як горю знайти тому ради.

Як мама у гості рушить із ним –

Ото на горіхи отримає він!

Наш Містер Вигадник потилицю чеше,

Нічого тут путнього він не набреше!

«То знаєш, мій друже, занадто для мене,

Та носа не хнюп, адже це не проблема»

У двері він визирнув, коротко свиснув,

І ось на порозі новий гість зависнув.

Такий худорлявий, високий, гротескний,

А погляд він мав якийсь…ну, нечесний.

«Вітаю, дитинко», - незнайомець сказав, -

«Я Пан Заведій. Ти на мене чекав?

Вигадник – товариш мій – все розповів.

Для мене таке не біда, ти повір.

Я рішення маю й тобі його дам,

Ти тільки ж диви не спаплюж його нам.

Іди-но до неньки, таке їй скажи:

«Нам з Стіві сьогодні бейсбол до душі».

Спрацює все чітко, лиш сумніви геть,

Минеш ти, хлоп’ятко, оцю круговерть».

І поки матуся кота годувала

Дитина їй правду свою віщувала.

Та раптом у відповідь мама сказала:

«Що ж, гарна ідея. А я і не знала.

До того ж за мамою Стіві скучала.

Піду я, синочку, разом із тобою –

Матиму з подругою гарну розмову.»

По спині у Макса пробігли мурашки,

Повірити в це йому було важко.

До того ж страшила його та брехня,

Що сніговим комом росла і росла.

Почувши новини Пан Заведій

Схопився за голову і затремтів.

«Це ворог не мій, упав я підбитий»,

Ось-ось бідолага був ладен завити.

«Та знаю того, хто таке подолає,

Спинити його нічого не має.

Хей хо, друже мій, Пузатий Брехун,

Агов, я не чую, чи ж ти уже тут?»

І варто було оце все сказати

Як Макс не впізнав рідної хати –

Усе стукотіло, тремтіло, бриніло,

Наче той потяг гуло й гуркотіло.

Ледь-ледь пропхнувшись у двері кімнати

Гігантське створіння, зелене й картате,

Прочовгало важко, на ліжко упало

І, подивившись на Макса, сказало:

«Це ти маєш клопіт, бідолашна дитино?

Не буде того в тебе більше й в помину.

Пузатий Брехун я, і всі мене знають,

Без мене невдачі людей всіх спіткають.

Наступні слова мої слухай уважно,

Аби передати їх потім поважно,

Орда Слимаків від тебе залежить,

То ж повтори все як і належить.

Стівова мати – місіс Малоне –

Має хворобу щось невгамовну,

І взагалі день на лихо багатий –

Якийсь горностай вліз до неї у хату.

Та й з телефоном знову біда…

Стіві сказав: «до парку гайда!»

Ноги не носять, коліна тремтять

Серце скажено в грудях колотить –

Хлопець наш знову до мами приходить.

Все переплуталось в тій голові,

З кожним же разом події нові!

«Матінко, люба», - Макс тихо почав,

«Таке ото сталось! Ну хто б тільки знав!

Місіс Малоне (Стівова мама) більше не вдома

(хоча була б рада).

До родичів швидко вона полетіла,

А телефон їх акула там з’їла.

Думаю винен хворий собака –

Вліз у будинок старий неборака!

Та не хвилюйся – Стіві в порядку,

Поїдем до парку ми на розрядку!»

Коли Макс до Стіві нарешті примчав

Той радісно друга свого зустрічав.

З кімнати зробили вони кінозал,

Не втратили перший отой свій запал.

Та варто було їм в пітьмі опинитись,

Як Макс затремтів і не міг більш спинитись.

Картинка із фільму стала розмита,

Тривога на серці – несамовита.

У кожному кроці і шепотінні

Втрачав він надію свою на спасіння.

Аж раптом до шиї його хтось торкнувся,

Хлопець не витримав і обернувся.

Таке він побачив, що схопив його страх

Ранкові знайомі сиділи в пітьмах.

Пузатий Брехун до нього торкався,

А Пан Заведій з того сміявся.

Не кращим був Вигадник – ось уже ж тип!

Це він час від часу робив отой скрип!

Макс не знав як схопивсь і чкурнув із кімнати

Оточило його тих створінь так багато!

Він додому поїхав, та був не один,

Вага титанічна з’явилась за ним!

«Ти хоч що там твори, але ж бо диви

У очі матусі не зазирни!

Скажи, що на тебе із нівідкіль

Великий й страшний раптом вискочив кріль.

А інші кролі телефон затоптали,

Там Марсіани на Землю напали!

Не скупися, мій хлопче, тої брехні,

Але правди не видай навіть у сні.»

«Геть! Забирайтесь!» хлопчина кричав

«Досить уже я вам потурав.

Більш не збираюся мамі брехати.

Тепер тільки правду я буду казати!»

І варто було таке відказати,

Як дивні створіння почали вмить зникати,

Де дівся Вигадник, а з ним – Заведій,

Й Брехун не побачив наступних подій.

Сумлінно наш Макс до матусі іде,

Чистісіньку правду з собою несе.

Схилив він голівоньку і визнає:

Збрехав, був нечесний, за те й поплатився

На жахливих створінь цілий день він дивився.

Гармидер отой більш не буде терпіти,

Буде совісно, чесно й правдиво він жити.

Ту Орду Слимаків Макс і досі не бачив,

Пригоду ж сумну він для себе відзначив,

Що Брехня – то є монстр (на очі побачив)

І за досвід оцей гарненько віддячив.

Переклад "Max and the Big Fat Lie" by Michael P. Waite

Використання перекладу (або його уривків) дозволено лише зі згоди авторки перекладу (писати у приватні/коментарі)

...

Вікторія Арчер

Іде вона в своїй красі....

Іде вона в своїй красі,

В зіркове небо шатно вдіта,

Подоба ця і очі ті..

Неначе сяйвом оповита.

М’яка, як сонце на зорі –

Така краса не згине в тьмі.

Додати промінь або ж тінь

І грань вся повна мерехтінь –

У хвилях прядок вороних,

В устах чудових та п’янких;

Думки пречисті на чолі

Неначе в небі журавлі.

Обличчя діви – весь мій світ,

Такий виразний, ніжний, мирний.

Її усмішка – божий цвіт

Я ж через неї став сумирний.

Відкинув розуму буття,

Полинув серцем в почуття.

Переклад вірша She Walks in Beauty

BY LORD BYRON (GEORGE GORDON)

Використання перекладу (або його уривків) дозволено лише зі згоди авторки перекладу (писати у приватні/коментарі)

...

Вікторія Арчер

Війна проти дерев

Продав галявинку свою він Стендарт Ойл

І в жарт з сусідами дивився ту виставу,

Де, зап'янілі палива вином,

Бульдозери невинний ґрунт порвали:

Під неба розгалуженим вінком

Жостір упала першеньким рядком.

Загинув у бою тім жовтодзвін,

Гортензії за ним одраз не стало,

Та, видно, що того усе ж замало:

Ця брань була початком до війни,

Що на старійшин міста наступала:

Все різала, калічила, ламала,

І кожним тим уражені ударом

Конали там роки, що з в'язом спали.

Вантажили дерева цілий день

Ті металеві вбивці у найманні,

З корінням видирали й гробачків,

Садовий кріт заметушивсь в вигнання,

А впалі на коліна королі

Свої корони погубили знанні.

Моїм очам явилися примари

Дітей своє дитинство гравших в тінях,

Та цю смарагдову сторіночку життя

Смертельним рухом враз перегорнунли.

Червоний бачиться тепер мені фургон,

І час буремний - їх туди зсилають.

У кратерах, для серця завеликих,

Безжально ампутоване коріння,

Як ті сліпі горноги – в шрамах все щербинних.

О Небо, сжалься! Вся та різанина

бо проблиском лиш спалахнула раз

і загубилась у скельцях машинних.

Переклад вірша "The War Against The Trees" by Stanley Jasson Kunitz

Використання перекладу (або його уривків) дозволено лише зі згоди авторки перекладу (писати у приватні/коментарі).

...

Вікторія Арчер

Там щось-таки мало би бути...

Шпигали усі – на колінах бо я над криницею,–

Що світло там хибне і ніколи ти не побачиш

Те глибше, що криє поверхня води,

Позаяк вертає вона твій же лик у обрамленні

Неба літнього, папороті й хмарки білої.

Та варто було простягнуть підборіддя за зруб,

Як щось білосніжне ковзнуло повз очі

Й пробилось в картині тій наче.

Непевне, глибоке – і щезло умить.

Водою пішла та занадто осяйна вода.

А папороть скинула краплю і бризки

Знітили все те, що майнуло на дні. Розбили, сховали.

Та що ж породило це світло?

Камінчик то кварцу? Чи істини блиск?

Там щось-таки мало би бути...

Роберт Фрост

Переклад вірша Роберта Фроста ()

Використання перекладу (або його уривків) дозволено лише зі згоди авторки перекладу (писати у приватні/коментарі)

...

Вікторія Арчер

Каяття

Колись давно була та мрія

Залишить рідний отчий дім,

Колись давно мій сум овіяв

Будинок, в жалю що був нім;

Тоді в кімнатах мовчазних

Страхи нав'язливі ховались,

Тепер же спогади про них

Слізьми з очей моїх зривались.

Я шлюб пізнала і життя,

Все, що здавалось променистим;

А зараз жевріє чуття,

Що посвіт вкрадений нечистим.

У морі безвіснім буття

Свого притулку не зшукала.

І хвиля, повна каяття,

Мене додому повертала.

Тож прощавай, безодне темна,

Бувайте, береги чужі,

В минуле шлях торую, певна –

У славне царство для душі.

Та як почую голос любий –

Здолаю знов тернисту путь,

Про страх, невпевненість і втому

Готова я відраз забуть.

Дарма що ранок квітне в небі

Й сади Едему шелестять,

Бо, Вільяме, тобі, далебі,

Готова серце я віддать.

Ні шторм, ні буря сил не мають

В душі утіху ту спинить,

Коли на твої груди зможу

Свою голівоньку схилить.

Переклад вірша Шарлотти Бронте (Charlotte Вronte – Regret)

Використання перекладу (або його уривків) дозволено лише зі згоди авторки перекладу (писати у приватні або коментарі).

...

Вікторія Арчер

Балада Джона Срібняка

Переклад вірша Джона Мейсфілда

(John Masefield) A Ballad of John Silver

Балада Джона Срібняка

Були в нас шхуни довгі з вертлявими тілами,

Ми мчали враз під прапором із черепом й кістками,

Веселий чорний Роджер на носі тріпотів,

В Іспанських водах плинули – там дух бувалих днів.

На королівськім як судні із міді є гармати,

З шаблями і пістолями – готові воювати,

Це знак, що лиш поганці тут, не знаєм жалю суті,

Он вже погнали ми купців – їх екіпаж у скруті.

Та ж ось мерці в шпігаті, пораненим – ланцюг,

На щоглі видно мізки когось із волоцюг,

Корабель пограбований повільно йде на дно,

Живих з собою тягне, а небу все одно.

Йо-хо! Скажу, що чули (вмостившись на кормі),

Кричали як бідосі й зникали в глибині.

Та нам до того байдуже, ми хутко змили кров,

Зайшлись моряцьким танцем, що кельтський має зов.

Йо-хо! Вже грає скрипка, б'ють п'яти об чардак,

Співають всі про Джека – піратський бо юнак,

Над головою місяць зблід, а води всі у сріблі,

Спокійно курить наглядач – йому ми не потрібні.

Йо-хо! Піратські звички, їх вдачу та гульки, –

Все Рада по торгівлі відправила в віки,

І шхуни, і фрегати, веселий екіпаж...

На Островах Блаженних тепер ти їх розваж.

Використання перекладу (або його уривків) дозволено лише зі згоди авторки перекладу (писати у приватні або коментарі).

...

Вікторія Арчер

«Молитва» -- Переклад (Булат Шалвович Окуджава)

*** *** ***

«Молитва»

***

Поки Земля іще крутиться,

Поки світло яскраве сія...

Господи,

Дай же Ти кожному,

Чого у нього нема :

Мудрому -- дай голову,

Боязкому -- дай же коня,

Дай щасливому грошей...

І не забудь про мене,

Бо ти є -- моє життя...

Доки Земля іще крутиться,

Господи,

Бо твоя влада відтак!

Дай тому, що рветься до влади

Навластвуватися всмак...

Дай передишку щедрому

Хоч до відтинку дня,

Каїнові дай розкаяння...

І не забудь про мене,

Бо ти є -- моє життя...

Я знаю:

Ти все умієш,

Я вірую в мудрість Твою,

Як вірить солдат убитий,

Що він проснеться в раю...

Як вірить кожне вухо

Тихим промовам Твого,..

Як віруємо ми самі,

Не вникаючи, що творимо..!

Господи, мій Боже,

Зеленоокий мій --

Поки Земля ще крутиться

І це їй дивно самій..,

Поки ще вистарчить часу,

Поки є вогню іскра --

Дай же Ти всім по просьбах

У малість, як щедрість...

І про мене не забудь,

Бо ти є -- моє життя...

------------------------------------------------

04.11.2009-29.04.2023; Paris (BnM / Aurora)

==============================================

(!!!)

"Молитва" / автор Булат Шалвович Окуджава / Пісня-вірш.

Слухати автора виконання тут :::

https://youtu.be/yCnlaBJRKcE

------------------------------------------------

На українську мову переклад здійснив Катинський Орест (Katynskyy Orest)

------------------------------------------------

Співає Вахтанг Кікабідзе :::

https://youtu.be/10aPoLg3DW0

------------------------------------------------

Текст на московській мові тут :::

https://text-pesen.com/pesnya/pokazat/565672943/bulat-okudzhava/tekst-perevod-pesni-molitva/

=======================

ID: 982549

ТИП: Поезія

Автор: MAX-SABAREN (Катинський Орест;

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982549

Katynskyy Orest)

==============================

...

Катинський Орест
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
🐶 Розпочато авторський конкурс "Псисті теревені" 🐶
02.07.2024

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

Мабуть небагато людей можуть залишитися байдужими до дружнього виляння хвостом та вірного погляду тих, хто завжди готовий прийти на допомогу. Якщо вже здогадуєтесь про кого мова, то пропонуємо долучитися до нового авторського конкурсу "Псисті теревені" 🐶

... Детальніше
Блоги
Пательня. Випуск 15stas
24.07.2024
Вітаю, друзі. Звісно, що жорстка критика не всі під силу. Багатьом з нас набагато комфортніше бути в ... Детальніше
про естетики: міметичну, нормативну, романтичну, рецептивну та трансгресивнуАндрій Химерний
23.07.2024
Черговий душний блог з претензіями на літературознавство, просто гортайте далі. По суті, я хочу пог ... Детальніше
Творчі душіМері Поппінс
24.07.2024
Хоч я на аркуші не так давно, але встигла помітити, що тут неймовірна атмосфера! Таке тепле, дружнє ... Детальніше
Пательня. Випуск 14 stas
22.07.2024
Пательня. Випуск 14 Ну, що ж. Випуск 13 Пательні був самим коротким в історії пателен на Аркуші. Тож ... Детальніше
Як щодо екранізації? Ірина Удоденко
23.07.2024
Багато хто, коли пише, бачить перед очима чи не повноцінний серіал з яскравими спецефектами й крутою ... Детальніше
Ідеї зі старих фанфіківNekonosan
23.07.2024
Багато хто зі старшого покоління до 2013 року писали фанфіки на якісь російські фандоми, і не важлив ... Детальніше
На Аркуші вже:
11893читачів
146121коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: