Нарцисизм
Традиційно: спочатку - міт, потім - психіатрія.
Нарцис - син річкового бога Кефісса та німфи Ліріопи. Жив у Феспії у Беотії або у Лаконії.
У шістнадцять років був дуже гарним, гордим і самозакоханим.
Він глузував і знущався над іншими, зокрема, наядами (німфи вод), ореадами (німфи лісу) та багатьма людьми.
Одного разу Нарцис гуляв у лісі, коли ореада Ехо побачила його, закохалась і почала йти за ним. Нарцис помітив, що хтось ходить слідом за ним, і запитав: «Хто там?». Ехо повторила: «Хто там?». Врешті-решт вона показала себе юнакові. З нею Нарцис повівся, як і з іншими.
Ехо відчула, як їй розбили серце, і решту свого життя провела у самотньому вияркові, поки від неї не залишилося нічого, крім відлуння.
Одного літнього дня Нарцис відчув спрагу після полювання, і богиня помсти Немезида заманила його до ставка. Став був безмежним і сріблястим, де не бував ні пастух, ні стадо, ні гірська коза; і ніколи ні птах, ні звір, ні гілка, що впала, не порушували спокій місцини. Навколо зростала трава, що живилася водою, і дерева, що захищали від Сонця.
Після полювання Нарцис лежав, зачарований ставком.
Коли він пив із водойми, то побачив перед очима чарівне обличчя та закохався, не знаючи, що то просто відображення його обличчя.
Для Нарциса це був чарівний незнайомець. Юнак нерухомо лежав, як мармурова статуя, що дивилася вниз. Він розглядав очі, волосся гідне Вакха чи Аполлона, тонке обличчя, шию слонової кістки, гладкі щоки, сніжну блідість і рум'яність. Все, що раніше любили у ньому, тепер полюбив і він сам. Юнак даремно цілував шахрайську водойму й опускав руки у воду, щоб обійняти шию, яку бачив, однак не міг торкнутись об'єкту свого кохання. Жодна думка про їжу чи відпочинок не відтягнула його від відображення. Розтягнувшися на трав'янистій землі, Нарцис дивився на самого себе, не відвертаючи погляду ні на мить.
Через його сльози вода тряслась.
У своєму горі він розірвав свій одяг і бив блідими холодними кулаками голі груди, на них з'явилася червона пляма від ударів. Він побачив це у відображенні.
Тому опустив свою стомлену голову на траву, заплющив очі та помер.
Після смерті Нарцис дивиться на себе у водах Стікса.
Тіла не залишилося, лише квітка нарцису.
Нарцисизм - риса характеру, яка полягає у виключній самозакоханості.
На честь Нарциса термін названий цілком заслужено.
Ознаки нарцисизму:
- демонстративність, яка носить характер претензії на все найкраще за один факт свого існування. При цьому нічого поганого у розумінні важливості свого існування немає, поки це не переходить чужих особистих меж;
- марнославство;
- представлення себе у більш вигідному світлі. Хоча таке буває й у резюме для прийому на роботу. Головне, наскільки це відповідає дійсності;
- тяга до визнання будь-яких, навіть малих справ. Також може бути за завищеної самооцінки або як спосіб позбутися самотності;
- фантазії про свій успіх за відсутності успіху чи бодай плану з його реалізації;
- експлуатація інших, де це можливо. Не плутати з оплачуваним делегуванням;
- сильне почуття заздрості;
- приписування собі високого становища та талантів за їхньої відсутності.
Корегується реальністю.
Від такої нарцистичної особистості варто триматися на безпечній відстані.
Надмірний нарцисизм розглядають як серйозну особистісну дисфункцію або розлад особистості.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!