Психотерапевтичні давньогрецькі міти

Гера народила Гефеста від свого законного чоловіка Зевса.

Та Гефест був таким кволим і жалюгідним, що Гера сама викинула його з Олімпу, а Зевс навіть не поцікавився, що там і як.

Або ж Зевс викинув Гефеста за ногу, після чого той шкутильгав..

У будь-якому разі Гефест впав із Олімпу у море, де був врятований Фетідою й Евріномою.

Вони віднесли його до печери на суші, де той і зростав.

Трохи зрісши, Гефест облаштував у своїй оселі кузню, де виготовляв для своїх прийомних матерів прикраси й інші речі.

Коли Гефесту було дев'ять, Гера побачила на Фетіді напрочуд гарну прикрасу та спитала, де вона її взяла.

Так Гефест повернувся на Олімп, бо ж Гера дізналась, який її син вправний і майстерний.

Тепер кузня Гефеста сталася на самому Олімпі.

Та для дитини нормально бути кволою, поки не вироблений імунітет.

Дитині нормально бути зморщеною після народження, адже з вологого середовища вона потрапляє до нашого.

Дитині нормально бути лисою чи з волоссям.

Нормально бути з нігтями чи лише з їхньою подобою.

Нормально щулити очі, поки не звикне до нашого освітлення.

Нормально, що так ще неможна розгледіти кольору тих очей.

Нормально підчепити якусь заразу, бо ж ще немає імунітету.

Нормально ще не бути схожою на когось із родичів, бо риси обличчя ще не проступили, як слід.

І нормально не повторювати помилки Гери та любити свою дитину просто так. Бо вона - ваша. Бо вона - дитина.

Бо важливе кожне життя.