Психотерапевтичні давньогрецькі міти

Існують спадкові професійні династії.

Це добре, якщо у дитини дійсно є хист і потяг до тієї професії.

Однак якщо ні, то чим це може завершитися, нам розказує міт про Фаетона.

Фаетон - син бога Сонця Геліоса й океаніди Клімени або мисливця Кефала та богині світанку Еос.

У будь-якому разі він був причетним до неба та руху Сонця, однак сумнівався у своєму походженні та вирішив пересвідчитись у своїй напівбожественності наступним чином.

Фаетон попросив правити один день сонячною колісницею. Це так, ніби вміння передається генами, а не через навчання. До речі, і зараз бувають такі батьки чи інші родичі, які ще трирічній дитині дорікають незнанням таблиці множення, якщо її батько математик, або таблиці Менделєєва, якщо її батько - хімік, тощо.

Геліос, хоч і відмовляв сина або сина Еос, погодитися.

І ось у подорожі небом Фаетон злякався та не втримав віжки та безсмертних коней, коли побачив, що земля далеко внизу, збився з дороги й віддалився від землі, а ще і сузір'я Скорпіона. Через віддалення Сонця від Землі там настали холоди. Тоді колісниця наблизилася до Землі, яка внаслідок цього мало не згоріла: запалали поля та ліси, рівнини розверзлись, а у містах почалися пожежі.

Бачачи нещастя, Зевс ударом блискавки розбив колісницю, тіло нерозважливого сміливця впало в річку По (або Ерідан).

Сестри Фаетона з туги перетворилися на тополі та вільху, а їхні сльози — на бурштин.

Людина, яка не має хисту та любові до своєї роботи, нещасна сама та робить нещасними інших.

Наприклад, донька директорки моєї школи стала вчителькою, бо так сказала мама, і морально травмувала дітей на своїх уроках. Жодна інша

вчителька не кричала на учнів.

І таких прикладів, на жаль, дуже багато.

Тож, хоче дитина продовжувати справу батьків - добре. Не хоче - теж добре.

Зрештою, якби всі люди залишалися збирачами, людство би досі жило у ранньому палеоліті.

Бо як з'явитися новим професіям, якщо всі діти будуть лише повторювати за батьками?