Аврора

Ліфт підіймав Кіру та п'ятьох RS – 3500 у вантажний відсік. Аврора вже почала відкачувати повітря, тож Кіра була у захисному костюмі. Вона нервувала. Вперше за стільки років вона зустрілася з мисливцями. У свої п'ятнадцять, коли Кіра була ще на поверхні, вона непогано поводилася з обрізом та мачете. Тут же, в гостях в Аврори, навички затупилися, прийоми забулися. І зараз, підіймаючись назустріч небезпеці, Кіра невпевнено стискала пожежну сокиру, взяту зі щита біля ліфта.

Ліфт зупинився, і двері почали відчинятися. З відсіку долинала стрілянина. Короткі черги з автоматичної зброї. Майже всі мисливці лежали мертвими, крім однієї жінки. Злодійка стояла посеред відсіку з автоматом і цілилася в Кіру.

Роботи встигли закрити собою Кіру, і черга пройшла ними. Кулі продзвеніли по металу, не завдавши шкоди машинам.

- Вибач, я не встигла повністю відкачати повітря, - почувся в шоломі голос Аврори. – До того ж одна з них має кисневий балон. Зараз я накажу роботам схопити її. Тримайся осторонь.

Кіра не встигла відповісти, як чотири RS – 3500 помчали до жінки. Вигляд чотирьох «карателів», які на неї неслися, змусив Зазу піти на крайні заходи. Майже впритул вона вистрілила в одного з роботів із підствольного гранатомета. Снаряд пробив корпус робота в районі грудей і, застрягши у внутрішніх механізмах, розірвався. RS – 3500 не розірвало на частини, як планувала Заза, лише перекинуло. «Груди» робота іскрили, і він безладно водив у різні боки маніпуляторами.

- Аладін! - в істериці закричала Кіра. Майже всі RS – 3500 були названі Кірою на честь мультиплікаційних героїв. Мало того, Кіра сама шила їм «одяг» та різні прикраси, щоб відрізняти один від одного. Тому роботи у сховище виглядали строкато та своєрідно. Сьогодні в бій з нею пішов Аладін, одягнений у коротку куртку та феску. Також на його плечі сиділа створена на 3D - принтері мавпочка Абу. Кіра навіть розфарбувала її. Зараз мавпочка розплавилася і безформною ляпкою сповзла з агонуючого робота.

- Аладін, не вмирай! – жалібно промовила Кіра, підбігаючи до роботи, але Бель не дала їй це зробити. Робот, що залишився охороняти Кіру, був одягнений у стилі Бель із «Красуні та чудовиська»: довга сукня, каштанова перука.

Троє роботів змогли схопити Зазу, відібравши в неї зброю і надійно затиснувши руки та ноги, піднявши над підлогою.

– Цирк! - зло процідила вона, оглядаючи роботів, що схопили її.

Русалочка Аріель, Покахонтас та Дональд Дак. Строката компанія чіпко тримала Зазу, що намагалася вирватися.

- Цирк?! - схлипуючи, закричала Кіра, скинувши шолом. Аврора вже поновила нормальний рівень кисню у відсіку. Та й у запалі сутички, роботи зірвали із Зази її маску та балон.

- Соплячка! - процідила Заза. – Прибери «карателів» чи кишка тонка віч-на-віч?

Кіра люто кинулася до Зази та зірвала з її шиї намисто Сари.

– Звідки це у тебе! - закричала вона.

– Не пам'ятаю, – відповіла Заза. - Зірвала з якоїсь мертвої сучки.

Нічого не тямлячи від люті та гніву, Кіра замахнулася на Зазу сокирою.

– Кіро, не треба! - запротестувала Аврора. Заза здивовано озирнулася на всі боки. Бункер захищає її?

- Так, слухай цю бляшанку, - сказала Заза.

– Навіщо ти мене зупинила? - кричала Кіра Аврорі. - Вона вбила Сару! Вона має померти!

- Так, я згодна, - відповіла Аврора.

– Що?! – обурилася Заза. - Ти що, сучка бляшана! Ти маєш захищати людей! Ти мене маєш захищати!

- Вона має відповісти за свої діяння, - не зважаючи на Зазу, продовжила Аврора. – Але це не мусиш робити ти.

- Ти думаєш, я не вбивала? - запитала Кіра.

– Ти? – із сарказмом перепитала Заза. - Навряд чи.

Але репліки мисливиці ігнорувалися.

- Ти думаєш, я свята невинність? – продовжила Кіра.

– Ні, я так не думаю, – відповіла Аврора. – Просто… – вона замовкла. Те, що вона зараз зробить, суперечить словам Стіва. Її творець цитував відомого у ХХ столітті фантаста, Айзіка Азімова:

1. Робот не може заподіяти шкоди людині або своєю бездіяльністю допустити, щоб людині було завдано шкоди.

2. Робот повинен коритися всім наказам, які дає людина, крім тих випадків, коли ці накази суперечать Першому Закону.

3. Робот повинен дбати про свою безпеку тією мірою, якою це не суперечить Першому або Другому Законам.

Три закони робототехніки. Хоча існує і нульовий закон, який свідчить, що робот не може завдати шкоди людству або своєю бездіяльністю допустити, щоб людству було завдано шкоди. Зараз Аврора піде проти цих законів. Хоча хто знає. Може вона якраз їм і слідує.

- Що «просто»?! – закричала Кіра. – Помилувати її?!

- Ні, просто дай мені це зробити.

– Що? – в один голос перепитали Кіра та Заза.

– Дай мені покарати її, – повторила Аврора.

– А… – зам'ялася Кіра. - Добре.

Вона все ще дивувалася, навіщо це Аврорі. Хто знає, що відбувалося в нетрях віртуального розуму Аврори. Може вона збожеволіла. Машина злетіла з котушок! А може вона стала більш людяною? Хтозна, можливо все.

- Агов, ви чого!? – тріпотіла Заза. - Відпустіть мене!

- Я не знаю, - сказала Аврора, - хто така Сара, але Кіра дуже любить її. А ти вбила Сару. Тому…

Аврора замовкла. У відсіку повисла мовчанка. Кіра, трохи заспокоївшись, стояла поряд із Бель.

– Що? - у страху запитала Заза. Замість відповіді Аріель сильніше стиснула її ліву руку. Так сильно, що кістки плеча затріщали.

- А, сволота, відпусти! - кричала Заза, а робот повільно відривав її руку. Саме повільно. Оскільки, стиснувши маніпулятори, Аріель переламала їй кістку і тепер прокручувала руку в різні боки, щоб розірвати шкіру. Річ у тому, що Аріель, Покахонтас і Дональ Дак, та й Бель теж були роботами загального типу. Їхні маніпулятори були сильними, але вони були створені не для перекушування чиїхось кінцівок. Тож шкіру їм довелося розривати. Аврора наказала відокремити руку від тулуба, і обмежений ШІ робота шукав найоптимальніші шляхи вирішення завдання. Те, що його дії завдають біль Зазі, робота не турбувало. Він виконує наказ найвищої системи.

Кіра заворожено дивилася на те, що відбувалося. Вона звикла до швидких розправ на пустки. Ні вона, ні хтось із її друзів, ніколи нікого не мучили. Точний постріл, швидкий рух ножем, спритний удар сокирою. Але катування, ні, ніколи. Таким промишляли лише мисливці.

«Невже?» – злякано подумала Кіра. Але наступної миті, вона відкинула цю думку, вирішивши, що Аврора просто вирішила відплатити Зазі її ж монетою.

«Так, нехай знає, що таке муки!» – уже зловтішно посміхнулася Кіра, спостерігаючи за муками мисливиці.

Тим часом Аріель змогла відірвати руку Зази. З обрубки та відірваної руки сочилася кров. Аріель просто від'їхала убік із відірваною рукою. Потім Покахонтас, котра тримала праву руку Зази, почала повільно відривати її.

Заза кричала на все горло, сиплячи прокляття на Кіру, Аврору і роботів, що мучили її. Покахонтас так само впоралася з правою рукою Зази та від'їхала убік. Бель, яка зайняла місце позаду Зази, почала притримувати голову Зази. У цей час Дональ Дак, який тримав обидві ноги Зази, відпустив ліву ногу та двома маніпуляторами схопився за її праве коліно. Аврора вважала, що просто відірвати ноги буде гуманно і наказала роботу роздробити колінний суглоб. Відчувши невелику свободу, Заза спробувала вдарити робота лівою ногою, але різкий біль у правому коліні змусив її зупинитися і закричати на все горло. Тим часом Дональд Дак відпустив обрубок правої ноги та взявся за ліву.

- Ні, не треба! – жалібно кричала Заза, – помилуйте!

Але ні Аврора, ні Кіра, ні RS – 3500, ні відповіли їй. Коли Дональд Дак закінчив із лівою ногою Зази, вона повисла у маніпуляторах Бель. Сил благати про помилування в неї вже не було. Вона, важко дихаючи, дивилася на Кіру.

- Кіро, у тебе є, що сказати їй? - запитала Аврора.

- Є, - відповіла Кіра і, взявши сокиру, наблизилася до Зази. Кіра взяла її за обух і завдала удару рукояттю в живіт, ніби намагаючись проткнути Зазу.

– Це за Аладіна! - вигукнула Кіра.

Сильний удар, але після пережитих мук, він не здався Зазі таким сильним, і вона змогла дозволити собі усмішку.

- Це все? - прохрипіла Заза.

– Так, – відповіла Кіра.

- Тоді піш... - спробувала закричати Заза, але Аврора наказала Бель стиснути її голову з усією силою. Замість слів, фразу закінчив тріск черепа Зази та ляск вмісту черепа, що розлетівся на всі боки, забризкавши й роботів, й Кіру.

Якщо бачити відрив кінцівок, Кіра ще змогла, то смерть Зази була для неї вже надто відвертим видовищем, і Кіру знудило прямо на труп Шраму.

- Все, - сказала Аврора. - Повертайся вниз, RS - 3500 приберуть тут.

– Там поверхня? - запитала Кіра, підійшовши до зовнішнього шлюзу.

- Так, - відповіла Аврора. - Ти хочеш вийти?

Плювати вже на протокол! Сьогодні Аврора порушила все, що можна. І вона була готова відпустити Кіру. Але ж вона боялася. Боялася за Кіру. Поверхня є небезпечною, а Кіра не готова до життя там. Вона вже розучилася виживати. Тому якщо Кіра зараз скаже «так», то Аврора відкриє шлюз, але сама Аврора цього не хотіла.

- Ні, - відповіла Кіра, і попрямувала до ліфта.