Лечу

Босому В. М.

Всесвіт здається самотнім гніздечком

Тіло тримає мене на краю.

На грудях своїх, розриваю желетку

Я вільний і я лечу...

Нарешті, свобода, від лживих овацій

Маленька людина, у великій пітьмі.

Свобода від криків, про норми й моралі.

Я вільний, від рабства землі...

Не зупиняйте мене, я все знаю

Від кайданів реалій нарешті звільнюсь.

Продовжень життя я не бачу сценарій

Літати я мріяв...

Без крил...

Я лечу...

Як по життю були ми голі, босі

До неба без крил я, на жаль, не втечу.

Підбитий птах, в обіймах сонця

Я полечу і згорю... Я згорю...

R. I. P.