Вона

10043
Публікація: 18.07.2022
Вірш
Завершено

Вона вирізала листки із щоденника та

Годувала безхатнів котів під звуки сирени,

Я ж дивився на неї з вікна квартири,

Де мав жити лише один місяць.

Ніхто не підходив — мовчки дивились,

А я не міг зрозуміти:

Чому на військових погляд такий холодний,

Чи можна до неї якось взагалі підступитись?

Я бачив як тиха й спокійна вона

Била бахвальних хлопів головою об стіну.

Мій сержант реготав та казав,

Що таку жінку ніхто не візьме за дружину.

Вона посміялась натхненно, коли раз

Піймала мій погляд з фрамуги балкону.

Можливо, я насправді її й не кохав,

Але не забуду ніколи.

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі