Відбиток свідомості

Коли самотина,

затискає в кімнаті...

Пропаща година.

В думках лише жмені мулу та павутина,

не в змозі зібрати до купи картину.

Мій час тавром стигне на запеченій шкірі,

до блаженного сну залишились лічені хвилі,

але свідомість іскриться у ретроспективі.

Тіло викручує, затягує вир,

фатум потіхи, абстракцій порив.

                          00:47

В трояндовій колисці гойдалась вподоба,

потворні ангели плекали дивовижну уроду.

В душі, носиш взірець красоти, чекаючи долі,

але принц не прискаче по вранішнім полі.

Принцеса із вежі забере всіх драконів,

та поселиться рядом із садом магнолій.

Кохання-консеквенція спільних спогадів,

сумісних характерів і правильних поглядів.

                           01:34

Сучасність навішує стандартів ярмо,

тенденцій регламент, лапшу й барахло.

Трагікомедійний театр-життя,

в нім людина реквізит який платить за "Я".

Епоха найбагатших злиднів усіх часів,

створює золотих тельців із ослів.

Думка-колаж із сотень частин,

люди...моменти...життя рецидив.

                                 •••

Абсурд...

Примітиви лихої години.

Повисли під стелею хмари бурхливі,

дивлюсь, та не бачу я зорі за ними.

Хочу заснути...

Але не в змозі очей зімкнути.

                             02:13

Багатогранність світу, слів та буття,

розмаїтими шляхами хащі вкрива.

Для миті радісної, ракурс найди,

прямою стежкою тільки не йди.

По рівним тропам божої волі, іде

криве, босоноге тло меланхолії.

Свавілля-бути упевненим в щасті,

у світі повнім страждань і напасті.

                             03:51

Під тьмяним кашкетом з желізним багнетом,

на шкапі із ехом летить смерть, пожинає.

Тавро часу згасає-багнет до серця сповзає,

не втекти й не увернутись коли час застигає.

Скільки жити лишається ніхто не дізнається,

поки в очах тьмяний кашкет не з'являється.

Смерті підвладно дістатись лиш тіла,

душа надалі існує між спогадів й діла.

                                 •••

Годинник астигматичними відблисками

показував нестерпну п'яту ранку.

Сонце, як і завжди, готувалось

до красивого світанку.

А я...

А що я?

Спати пора.