Вкрадене дитинство

Світе, о світе...

в мене дитинство вкрали.

- Хто ?

Світе вони оті "рускиє".

- Хто такі?

Вони наче народ, але для мене

вони страшні монстри.

- Які?

Дорослі говорять, що вони "орки".

- А для тебе?

Для мене вони нелюди,

які хочуть забрати моє життя

та моїх рідних.

- Як вони?

Вони...Тата немає поряд він пішов нас захищати.

Мама ходить сумна, хоч мені та посміхається. Часом я бачу її червоні очі.

Сестра в мене ще маленька та то й добре, що вона не бачить і не чує отого, що є довкола.

- А ти, як ?

Я тримаюсь. Мамі звісно не показую, що страшно.

Намагаюсь бути мужнім. Допомагаю із сестрою та слухаюсь.

І ще міркую я можу допомогти.

- А, що ти вмієш робити?

Я добре малюю, співаю, а ще добре граю в шахи.

- Ти сам навчився в шахи грати?

Ні. Мене дідусь навчив.

-А де він зараз?

...його нема, його забрала війна...орки.Він був в себе вдома.

Вони прийшли і його забрали. це мамі розповіли сусіди...

Вона довго плакала тоді...

- А, як ти зрозумів, що його більше немає?

Я трохи почув, коли мама говорила телефоном.

Так і зрозумів, що його більше немає.

Питати в мами не став не хотіла, щоб вона ще більше сумувала.

-А де бабуся?

Її давно вже нема...то й добре.

-Ти сумуєш за ним ?

Так. Він дуже добрий був, завжди мене бавив.

Казав, що я на нього схожий. Я дуже

любив з ним гуляти та грати в шахи.

-Чого б ти хотів зараз?

Я хочу, щоб тато повернувся додому і більше ніколи не йшов нікуди далеко.

Щоб не лунали сирени. Щоб мама не плакала.

Щоб загалом ніхто не плакав і ніхто нікого не втрачав.

- Де ти хочеш бути?

Я хочу бути там де мої рідні, там де моя земля,

де мій дім, де мої друзі.

- Ким ти хочеш бути?

Я хочу бути вільним; говорити те що хочу;

робити те що можу; допомагати своїм йти до кращого майбутнього.

Я ХОЧУ БУТИ ВІЛЬНИМ В УКРАЇНІ.

5.08.22