Частина 4
– Отже, якась речовина, що підвищує потенцію, – розмірковував Базиль. – Державна таємниця…
Він сходив у ванну і повернувся у куцому купальному махровому жіночому халатику, який надавалися Репро-Центром усім відвідувачкам, що ночують у палатах. Підлоги халата ледве сходилися на базилевих грудях, але це було краще, ніж бачити його в одному рушнику.
– І судячи з того, як багато нам її підлили, речовини цієї в Репро-Центі повно, не економили ... Здається, у мене для нас з Мартіном погані новини...
– А? – скинув голову Мартін. – Про що?
– Знаєш, що це може бути? – запитав База Ітон.
– Ти теж знаєш. З однією такою речовиною, дуже ефективною, ми постійно працюємо у Комплексі. Для стимуляції клонів-донорів.
Мартін побачив, як за цих слів піднялася брова над світло-сірим, майже прозорим оком Ітона. І опустилася.
– Гей, про що це ви? – схвилювався він. Хоч він і сидів зараз на другому стільці, що залишився в палаті, пульсація в паху і стояк були такими, що хотілося на стіну лізти, а не розмови розмовляти. – Яка така речовина?
– Сільденафіл, – відповів Ітон. – Гадаєш, це він? Як ти можеш бути певним?
– Ну, – Базиль криво посміхнувся, – адже я теж донор. Мені доводилося куштувати. Правда, не в таких дозах, тому й не впізнав відразу, але це оніміння язика, пекучий смак спочатку… Та й, – він глянув на Мартіна і відвів погляд, – інші характерні особливості…
Те, що Ітон мовчав, нервувало Мартіна набагато більше, ніж розповів Баз.
– Гей, та що за селе... фанив такий, га? – запитав він.
– Розкажи йому, – Базиль махнув рукою і втупився в стіну. – Ти пам'ятаєш характеристики?
Ітон кивнув і перевів погляд на Мартіна.
– Сільденафіл є одним з інгібіторів ФДЕ-5, так називають лікарські препарати, які є селективними блокаторами ферменту фосфодіестерази п'ятого типу, і застосовується для лікування еректильної дисфункції у чоловіків.
– Що? Немає в мене жодної дисфункції! – вигукнув Мартін.
– Загальним специфічним ефектом цього препарату є посилення ерекції за наявності сексуального збудження та збільшення її тривалості, – погляд Ітона пройшовся по них обох, по черзі. – Після приймання, ерекція настає лише за умови адекватного сексуального збудження.
До Мартіна, крізь його бідні, забиті ватою мізки, почав поступово доходити сенс цього погляду.
– Іншими словами, сам собою препарат не підвищує лібідо, не викликає сексуального бажання і не є збудником. Так, чим ви займалися, що примудрилися...
– Нічим, щоб тебе! – обурився Мартін. – Просто цей придурок вирішив мене зарізати тупим столовим ножем для намазування олії! Що мені було, дивитися?! Це як, вважається «адекватним сексуальним збудженням»?!
– Іт, прошу тебе, що за питання… – скривився Баз. – Є щось ще, що нам варто було б знати з фармакокінетики?
– Всмоктування, – таким самим занудно-бісячим лекторським тоном продовжив секретар. – Сільденафіл швидко всмоктується, з абсолютною біодоступністю в середньому сорок один процент. Максимальна концентрація в плазмі досягається в середньому через шістдесят хвилин після приймання. Абсолютна біодоступність при прийомі внутрішньо становить сорок відсотків.
– Це – за нормальної дози? – уточнив Мартін, відчуваючи, як ворушиться волосся на голові. Цифри "сорок", "шістдесят", "сорок один" обсипалися зараз з його свідомості, як лушпиння під поривами вітру, але загальний зміст він вловив. Все ж таки, медична освіта, навіть початкова, не завжди благо. Іноді краще було б протупити, не уявляючи наслідків.
– Так, при нормальній дозі… Але, хто знає, скільки вони нам у цю гадську каву бухнули? – з досадою обізвався Баз. – Не можу повірити, що в нашій фракції знайшлися настільки легковажні та безпринципні типи… Професійна етика, зрештою… Та це просто небезпечно!
— Що ти дивуєшся, — проскреготав зубами Мартін, — якщо вони це застосовували й на собі, у таких же дозах, то вони ж усі наркомани закінчені… Звідки мізки? Яка етика, якщо у штанах тісно, а тут безкоштовний бордель – із пацієнток Центру, я правильно розумію? – під боком, і повна безкарність! Наші клієнти, чорт забирай, стовідсотково наші! Заради таких козлів і започаткували Інквізицію!
– Ох, – сказав Базиль, – сподіваюся, з Ремігусом і хлопцями все гаразд і хоч вони в подібну пастку не потрапили… Знайдемо їх – і заарештовуйте всіх, поголовно! Хоча… ні, поголовно не вийде, хтось має й у Центрі працювати. А підібрати новий штат підготовлених фахівців – та ще й морока, і з кожним роком – все більша…
– М-м-м, – чи то погодився, чи простогнав Мартін, опустивши голову. – А що там із виведенням? Довго нам ще цю ху… особливості ці… специфічні… терпіти?
– Препарат виводиться з організму переважно шляхом біотрансформації у печінці, – рівно повідомив Ітон, – з утворенням активного метаболіту з властивостями, подібними до сильденафілу. Загальний період напіввиведення – три-п'ять годин. При нормальній дозі.
Подивився на них і додав:
– Що ж… Що довше я живу, то більше я не розумію людей. Їхні вчинки та спосіб мислення здаються мені дедалі більш огидними.
Мартін і Баз перезирнулися за цих слів.
– Оце, хрінь, – сказав Мартін. – Якісь виродки лажають і творять хуєту, а ми…
– …падаємо у твоїх очах, – закінчив Базиль. – Це несправедливо!
— Одного я тільки не можу зрозуміти, — потер підборіддя Іт і, дивлячись на скорченого на стільці Мартіна, додав ще задумливіше:
– Навіщо тобі знадобилося вдягати кайданки?
— Я… — Мартін почервонів настільки, що ладен був померти на місці від перегріву, і багато чого віддав би, щоб провалитися крізь землю, чи до біса на рога, осьпрямщас, аби зникнути з цієї кімнати й з-під погляду цих холодних очей. – Я… зрозумів, що втрачаю контроль. І не хотів зашкодити. Ні йому, ні… тобі. Особливо тобі, – прошепотів він.
Пересилюючи себе, Мартін підняв погляд і побачив розплющені, ширші зазвичай, сірі очі на нерухомому, як у порцелянової ляльки обличчі, збільшені зіниці та підняті світлі брови. Ітон кілька разів моргнув і тихо сказав:
– А… Я… Вибачте… Мені треба дещо терміново обговорити з Базом…
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!
Спойлер!
Спойлер!