Відпусти

30133
Публікація: 23.02.2026
Вірш
Завершено

Будь ласка, благаю,

убий, убий мене коли ж не кохаєш.

Ненавиди мене, благаю,

бий, бий поки не уб’єш.

Я прошу тебе, допоможи,

допоможи мені злість мою

з себе вибити.

Ту ненависть, що вона ненаситно мене пожирає.

Я не хочу, не мушу,

не люблю тебе, не кохаю.

Твоя любов занадто нудка,

мені занадто солодко від тебе.

Тому, будь ласка, благаю,

примусь мене страждати.

Страждати так, як не страждав ніхто,

як ніхто і ніколи не катував.

Будь моїм катом,

плодом забороненим.

Тим яблуком, що так і вабить, так і прагне,

Так і хоче бути моїм.

Я тебе ненавиджу, кохаю,

я сходжу з розуму.

Я благаю, відштовхни мене,

не дурмань, не плутай ті почуття жаданні.

Ні, бий мене, змусь мене кричати,

стояти на колінах до синців змусь.

Я хочу від тебе страждати,

страждати до болю хочу.

А потім…потім я хочу тебе кохати,

так пристрасно кохати.

Як ніхто не кохав хочу,

до нестями любити.

Любити так хочу,

щоб та голова закружляла у сонці.

У вирохі емоцій,

буревії тих дивних почуттів.

А потім знову ненавиди мене,

до гіркого відчуття щему під серцем.

Бо якщо ж я не можу тебе кохати,

…відпусти.

(08.01.26)

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі