На папері

Слова лягають на екрані…

Колись вони були інакші.

Усе писалось на папері,

На аркуші чистого листа.

Ручка швидко дріботіла

Над тим листом, що на столі лежав.

Писали й слова зізнання,

Писали те, як палко бачились востаннє.

Він описував її дівочу вроду,

Вона писала про моменти щастя.

Хтось складав сумні вірші

В холодній камері Сибіру,

На маленькім клаптику душі —

Ховаючи мистецтво у брудні кишені.

Я там не був, я цього не знаю,

Але читав про це багато раз.

Як слова лягали на папері.

В голові спливають спогади

Уявного моменту:

Старенький столик,

Свічка тьмяно світить.

Листок паперу розгортаю я руками —

Його хруст нагадує сніги в морози,

А шелест — падіння листя золотого.

Стакан з чорнилом чорним

І перо, пошарпане роками…

А зараз що?

Слова лягають на екрані.