Стесаний камінь

Стесаний камінь,

щось інше?

Не бачу різниці,

навколишні нісенітниці.

Мій жаль- мої пісні,

лунають кровʼю.

Голосно,

голосно,

глухо.

Серденько співає тихо.

Камінь висить

на шиї чи на серці?

Коливається, як маятник-

закономірний стук.

Тягне до глибини-

захлинаюся.

Подих збився,

пульс стрибає.

Наздоганяю неіснуючий ідеал.

Прозору примару.

Хто вона така?

Мої «обовʼязки»,

мої «треба».

Нерішучість мого кроку.

Тихо.

Тихо.

Голосу немає.

Я не знаю як бути.

Бути нею.

І моя доля невблаганна.

Прекрасна.

Бере в холодні обійми.

Сміється з мене.

Зʼїж моє серце.

Забери почуття.

Веремія поглинула все моє життя.

Задихаюся.

Я.