мікровірш.

⁃ А давай зустрінемось у холі!

⁃ … {звуки відповіді по телефону - не розібрати}

⁃ Буду чекати там! Бувай!

Вічні пошуки паролів.

Гадаю чи чекать твоїх вістей?

Ґанок стих, летять на волю.

Діти, так і не вирослих дітей.

Едіпи чи Електри, неважливо,

Єдине, не боїсь своїх ідей.

Життя бере усе, що так важливо,

Звичайно, це стосується й людей.

Ирій віднесе до себе тихо

І поки ми тут, подбаймо про дітей.

Їм ще відчувати біль і те кохання

Й ті гіркосолодкі реалії людей.

⁃ Кабаре уже, напевно, зачиняється.

⁃ …

⁃ Лихо ти моє, я почекаю ще.

Манія ховатися в майбутньому,

Нові проблеми, забуті у минулому.

Оазисом між ними є час теперішній.

Почати б з зараз, завтра буде легше, ніж

Робити вигляд, що життя саме розвʼяже їх.

Самообману ставлю десять з плюсом,

Тікати значно легше з таким другом.

Удав, якого заохочуєш душити.

Фальш, яку так хочеться дивитись,

Хоч я це вже чудово усвідомив,

Цього я не уникну, бо не годен.

Широкополі фейкові мотиви,

Що ріднотепло стали вже моїми.

Помʼякшуючі знаки не потрібні,

Юнакам, чиї мрії ще не вбили.

⁃ Я тебе бачу, ходи до нашого столику!

⁃ …

⁃ Я написав дещо, не вистачає твого погляду.