Я Мікаело! Який чудовий світ!
Широка стежка, що тягнулась від іспанського містечка Могер
у провінції Уельва до порту Палос-де-ла-Фронтера, завжди була
жвавою і гомінкою.
По ній ходили торговці, селяни, моряки – кожний у своїх справах.
Моряки зазичай поспішали до кораблів, що чекали на відплиття.
Тут не раз прогулювався й сам Христофор Колумб, роздумуючи
над планами щодо нових експедицій.
Обабіч стежини ріс Великий Подорожник.
— Люблю сонечко, — тільки-но проснувшись, мовив потягуючись.
— Доброго ранку, зелена родино!
Сьогодні, як ніколи, відчував в голові важкість: насіння на високій
квітковій стрілочці набралося сили і з думкою: «ось-ось плюхнутись
на землю» виглядало зі своїх маленьких гніздечок-коробочок.
— Нарешті, — прошепотів, поправляючи свій цупкий зелений плащик.
Вітер легенько хитнув стрілку і перше зернятко відважно злетіло
вниз скотившись на стежку. Торкнувшись землі, политої нічним
дощиком скрикнуло, жадібно вдихаючи пахощі ніжного ранку:
«Я Мікаело! Я Мікаело! Який чудовий світ!» і завмерло в очікуванні
чогось неймовірного.
За ним посипалися інші, впали поруч і скотившись, сховались в теплій
долоні невеличкої виямки.
Великий Подорожник зітхнув полегшено і водночас задумливо,
– Моє насіння ступило на свій шлях. І тепер кожен маленький паросток
зачне свою історію, розкриваючи маленькі плащики назустріч світлу.
*Христофор Колумб – перший з відомих мандрівників, який здійснив плавання в Карибському та Саргасовому морях.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!