Великий (насправді маленький) сопливий любовний роман

Ця частина вийшла доволі веселенькою та живою, як сама фітнес-тренер. Романюк відчуває крінж через чесність й сміливі висловлювання Віки, незважаючи на те, що він сам містер-крінж. Якщо тупцювати на місці, вмиваючись прокрастинаційними потовиділеннями, єдине що можна отримати -- стоптані під пах ноги))) Гадаю на цій частині поки що зупинюся. Дарую вам за Романюка 8/10 стрінгів, вирізаних скальпелем на корі розлогого дуба, під яким він корчиться в філософських муках))

Дякую :)

Йой, влучно зауважила Марина, мовляв, Романюк сам напрошується на аналіз чи то пак препарування з дослідницькою метою. Він ще той перець))) Маю віддати йому належне -- таки завзято узявся за пошуки романтичних стосунків... Дарма що серед колег, йому там явно нічого не світить)))

Левчишин у вас ще та крейзі-леді, така собі домінантка з замашками приборкувачки нікчем)) Не здивувалася би, якби під бездоганно стерильним халатом вона ховала зухвалу БДСМ-ну білизну. Певно, під час агресивного флірту, насилу стримувала себе, щоб не розчавити підбором чоловічу "гідність" Романюка -- в прямому сенсі цього слова)) Як добре, що саме Андрію ввірили дупи пацієнтів, а не їй. Але це не точно 👀 Нюхати свої пальці -- ще той крінж! Так само, як його невдалі спроби вистояти в словесному поєдинку з демонтесою у білому халаті та ножицями у кишені)) Треморними ручками від такої панянки наврядчи вийде захиститися))

Найбільший сумний та негативний крінж тут у тому, що у творі присутнє виправдання нездорових стосунків, коли іншу людину використовують для лікування власної хворобливої самооцінки. Такий стиль написання і гумор мені сподобалися, але хепіенд усе зіпсував. І де обіцяні в назві соплі? У справжньому сопливому романі гг має страждати на рівному місці, пафосно скиглити про те, який він нещасний і зрештою остаточно програти наприкінці. Шкода, що нема сцени з описом залицянь Віки до Ірини. Якби вони познайомилися в лікарні, то Віці з політравмою одразу б надали усю необхідну медичну допомогу. Різноманітного крінжу тут вдосталь, тож Андрій заслужив на 10 червоних стрінгів.

Я хотів зробити усіх персонажів нездоровими. Тобто що Романюк, що Цимбалюк не дуже нормальні :) А от соплі це точно протуп... Можна ще додати :) Відносний хепіенд на десятій главі, однак я думав, що якщо людям зайде то можна далі щось писати. Це ж роман, тут можна писати все як в Санті Барбарі, а враховуючи, що тут крінж подається як норма, то можна взагалі придумати будь що :) Дякую за коментарі та стрінги.

Тобто якби качка не з'їла впущене у воду морозиво, він би пірнув його витягати і доїдати?! В такому разі треба дякувати качці за те, що врятувала Андрія від дострокового завершення побачення.

Якби Марина вирішила спробувати піти на побачення з Вікою, яка нещодавно вивела саме явище крінжу на новий рівень, то це було б дотепніше. І тоді б вийшло, що нерішучий Андрій навіть за таких умов би програв. Швидше він дивиться на Марину так, як людина, що боїться накосячити і зазнати чергової нищівної поразки. Після того, як Марина відрубала, що не закохана в нього, то стало зрозуміло, навіщо вона перед цим відвісила йому стільки компліментів, які дуже вже прикрашають реальне положення речей. Марина тут розкривається з несподіваного боку. Дивні в неї експерименти... Говорити чесно все як є - це має сенс. І тут виходить, що Марині більше підходить Віка, яка й так верзе все, що думає, без жодних домовленостей.

Оце питання молодшої сестри про "Чому ти досі не одружений?", це наразі найбільше порушення особистих кордонів багатостраждального Андрія у цьому творі. І такі фрази жахливо відгонять неумисною пропагандою шлюбу. Подібні знущання молодшої сестри з брата цілком реалістичні. Щось не видно в Андрія того синдрому рятівника. З Олі психологиня щось кепська. Мені здається, що й в Ірині Оля помиляється: від Ірини можна навпаки отримати на горіхи і здобути біль. Сестра в нього страшніша людина за всіх попередніх дівчат разом узятих!

Так сморід поту у спортзалі ще ніколи ніхто не описував! Поступово починає здаватися, що у всіх дівчат з цього оповідання є одна спільна традиційна розвага: провокувати і принижувати нещасного Андрія. Або ж він обирає бачити їх саме такими, бо вони для нього лише інструмент підвищення самооцінки, а не люди з якими можна нормально спілкуватися. Остання в цьому розділі філософська думка цілком спроможна викликати чи посилити фобію лікарів.

Історія потроху починає нагадувати пародію на оті пришелепуваті аніме з гаремами, де гг весь такий скромний, цнотливий і працьовитий, на нього вішаються різні дівки й наприкінці він так жодну не обирає. Тільки Андрій тут зовсім гм... не такий, а жіноча половина трудового колективу відносно нормальна. Так здавалося до того моменту, поки Марина не ляпнула, що їй подобаються проблемні чоловіки. Знаю людину, що працює в операційний, тож це чистісінька правда, що лікарі здатні розводити не дуже доречні під час операції теревені. Інколи навіть такі балачки призводили до певної невеликої халепи. Звісно, ніхто не вмер, та все ж таки не завжди доречно багато базікати. (Дисклеймер з запізненням: людям, яким призначено операцію не рекомендовано читати цей абзац). Від почуття гумору Андрія навіть цвіркуни зробили харакірі старим іржавим скальпелем. Чому лікарі не намагаються реанімувати пацієнта з зупинкою серця? Як же ж це так, що одразу вже фіксація часу смерті? Біологічна смерть настає разом з загибеллю нейронів ГМ десь тільки через 6хв. Те що Романюк хвилюється за пацієнта, то наче й добре в певному сенсі. (Хоча коли хірург ніжна фіалка з тремором рук - то в певних випадках і небезпечно). Але чому він не запропонував провести хоч якісь реанімаційні заходи? Остання фраза прямо неіронічно крута.

Ваша зауваження вагоме, стосовно зупинки серця. Треба дописати, що у пацієнта DNR. Дякую.

Це дуже смішно. Особливо філософствування про руки і дупи, а також художньо-медичні порівняння. А як він оперує з тремором рук?! Він же може запросто перерізати велику судину чи важливий нерв. Корупція - це ще той крінж, але доволі буденний. Мені сподобалася Ірина. Сподіваюся, що вона якщо й заведе стосунки з кимось, кого не хоче розітнути очима-скальпелями, наче абсцес на дупі соціуму. (справжній хлопець не факт що існує - вона могла вигадати його, аби ще жорсткіше обламати хірурга). Мені чомусь здається, що жінка з почуттям гумору заржала б, якби хто порівняв її очі зі скальпелями. От Андрій поки що не надто подобається: не надто дбає про пацієнтів і взагалі якийсь егоїстичний і прагне стосунків, щоб лише хоч якось нівелювати власну нікчемність і відсутність успішної кар'єри.

Якщо тремор не значний, то може оперувати. Ще як варіант, що тремор рук у нього в голові :)