***

Мовчу із тобою,

сиджу на кухні.

Дивлюсь у твої ніжно-заплакані очі,

відкриваєш мені душу,

вірю кожному слову.

Чай вже застиг,

ніхто і не торкнувся його.

Ніч вже виходить,

і заходить сонце до кухні.

Твої очі замерехтіли променем сонця.

Чай ми полишили,

вийшли на ґанок.

Вийшли зустрічати ми ніжний серпанок.

Пригонусь я до тебе,

серцем обійму.

Витру очі,

і ще раз обійму.

І ось так вже на ґанку

сидимо ми годину.

Ти не хочеш йти,

і я відпускати не хочу.

Мовчу із тобою,

сидимо надворі.

Зустрічаємо із тобою

світанок у обіймах.

(15.03.26)