Неділя

Продовжити розмову того дня їм не вдалося. Та Лесик і не прагнув.

Не схоже, що Влодкові промили мізки. Але якщо він самотужки схибив на релігійному ґрунті, то це ані трохи не краще. Чи могло розказане братом бути правдою? Хоча б частково? Лесику хотілося вірити.

На нескінченних лектурах Священного Письма і Духовної Схемотехніки він намагався знайти зернятко раціонального посеред полови невігластва і бузувірства. І так захопився, що непомітно для себе став найкращим учнем у класі. Напередодні літніх канікул ректор оголосив, що Лесик успішно перевиховався і готовий повернутися до відвідування звичайної школи.

Це було смішно, але й приємно. Повертаючись додому паротягом, хлопець старанно обмірковував як продовжити бесіду з братом. Та з'ясувалось, що даремно.

— Він вирішив здійснити паломництво по всіх університетах країни, — відповіла мати на питання про Влодка.

Тепер з її обличчя не сходив розгублений вираз, вона не знала, радіти, що Влодку тепер не загрожує Айті інквізиція, чи плакати, що він і сам перетворився на фанатика.

Батько про першого сина не згадував. Старий Ніц-Ніцшенко, дід Лесика і Влодка, був репресований за єретичну статтю в журналі про те, що "Іліада" була написана людиною, а не згенерована Комп'ютером. А котрогось з віддаленіших пращурів, згідно родинної легенди, спалили на багатті за акомп'ютеристичні ідеї.