Річний звіт з виживання

Неділя, 22:45. Мері сиділа перед ноутбуком, повільно крутячи в руках улюблену чашку з ромашковим чаєм. Віка поїхала додому відсипатися, але система групового доступу все ще тримала їх у зв'язці.

Мері відкрила «Книгу обліку Мультиверсу». Усі попередні десять відряджень були точковими: один фільм або одна стартова серія — один закритий звіт. Але як старший бухгалтер, вона не могла не замислитися над наступним логічним кроком тестування: «Що станеться, якщо не стрибати по нових всесвітах, а ввімкнути продовження тієї самої історії? Чи збережуться реформи? Чи не вилізе дебіторська заборгованість у другому сезоні?»

Вона не стала перемикати тайтл. На екрані запустилася арка «Поїзд Нескінченний» та «Квартал червоних ліхтарів» із того самого «Клинка, що знищує демонів».

«Перевіримо сталість впроваджених бізнес-процесів на довгостроковій дистанції», — спокійно подумала Мері, вмощуючись під ковдрою.

[Системне сповіщення]

Виявлено повторне підключення до закритого реєстру (Об'єкт 10).

Режим: Поглиблений аудит другого податкового періоду.

Автоматична синхронізація помічника Віки... Успішно.

Завантаження локації: Станція відправлення "Поїзда Нескінченного".

Світ №10 (Сезон 2). Перон поїзда. Квитки, акцизи та охорона праці

Мері прокинулася від оглушливого гудка паровоза та клубка чорного диму, який забив їй ніздрі. На ній знову була сувора форма інспектора фінансового контролю Імперії Тайсьо.

Поруч закашлялася Віка, яка матеріалізувалася прямо на пероні в такому ж хаорі з печатками Міністерства:

— Мері! Ми що, знову в Японії?! Ти ж казала, що ми закрили цей всесвіт!

— Ми закрили перший квартал, Віко. Тепер перевіряємо, як працює виконання наших приписів, — Мері поправила папку з актами й рушила вздовж поїзда.

На пероні панував ідеальний порядок, який абсолютно ламав звичний трагічний сюжет аніме.

Біля головного вагона стояв Кьоджуро Ренґоку. Замість того, щоб просто пафосно їсти бенто з вигуками «Смачно!», Стовп Вогню стояв у світловідбивному жилеті поверх форми й ретельно перевіряв документи пасажирів за журналом техніки безпеки. Поруч Танджіро з бейджиком «Стажер державної служби» звіряв сертифікати багажу.

— Інспекторе Мері! Інспекторе Віко! — Ренґоку радісно виструнчився й віддав честь. — Звітую: поїзд пройшов передрейсовий техогляд! Усі пасажири застраховані від нещасних випадків! Недзуко спить у спеціально обладнаному вентильованому спецвідсіку з маркуванням «Біозахист класу А»!

— Відмінно, стовпе Ренґоку, — кивнула Мері. — А де демонічний елемент? За сюжетом тут мав бути Нижчий Місяць Енму, який злився з поїздом.

— Злиття з рухомим складом скасовано! — бадьоро відрапортував Ренґоку. — Коли Енму спробував проникнути в котел, ми пред'явили йому припис про порушення правил пожежної безпеки на залізничному транспорті та штраф за безквитковий проїзд. Він не зміг надати трудовий договір машиніста й був змушений здатися поліції через відсутність ліцензії на перевезення людей!

Віка здивовано кліпнула:

— Тобто... поїзд не зійде з рейок, а Ренґоку не загине в бою на світанку?

— Загибель співробітника на робочому місці тягне за собою колосальні страхові виплати з бюджету Корпусу, — строго нагадала Мері. — Ми це оптимізували ще в суботу. Але в нас є друга частина перевірки — Квартал червоних ліхтарів. Рухаємося туди.

Токіо, Квартал Йошівара. Ліцензування та детінізація бізнесу

Завдяки новому державному статусу Корпусу, аудиторська група прибула до Токіо спецпотягом за лічені години. Квартал Йошівара зустрів їх яскравими ліхтарями, музикою та натовпом.

Біля входу до головного будинку розваг їх уже чекав Тенґен Удзуй (Стовп Звуку). Його три дружини більше не сиділи в полоні демонів — вони сиділи за столом прямо на вулиці, завалені бухгалтерськими книгами.

— О, ось і головна ревізія! — блиснув білосніжною посмішкою Удзуй. — Пані Мері, я зробив усе максимально яскраво, як ви й вимагали!

— Доповідайте, пане Удзуй, — Мері відкрила чек-лист.

— Дакі (Шостий Вищий Місяць) більше не ховається під виглядом ойран! — доповіла одна з дружин, Макіо, поправляючи стопку накладних. — Ми провели раптову перевірку касової дисципліни її будинку. З'ясувалося, що вона не видавала чеки клієнтам за оренду кімнат і не сплачувала місцевий збір за використання міської землі. Її брат Гютаро взагалі перебував у приміщенні без реєстрації місця проживання!

— І де вони зараз? — поцікавилася Віка, заглядаючи в папери.

— Їм запропонували реструктуризацію боргу, — пояснив Удзуй. — Оскільки Дакі має бездоганне почуття стилю, ми працевлаштували її головним костюмером театру Кабукі з офіційною зарплатою та сплатою податків. А Гютаро тепер працює на рекультивації міських звалищ — його серпи виявилися вкрай ефективними для утилізації твердих побутових відходів. Бійка із застосуванням отрути скасована через загрозу екологічного штрафу!

Мері уважно переглянула підсумкову відомість кварталу. Жодної зруйнованої будівлі. Жодних людських жертв. Усі підприємці виведені з тіні, а демонічні сили перенаправлені на суспільно корисну працю в межах чинного законодавства.

— Дебет зійшовся з кредитом без зауважень, — резюмувала Мері, ставлячи велику червону печатку на титульній сторінці. — Система працює стабільно навіть під час зміни сезонів.

Вона сіла на лаву біля квітучої сакури, відчуваючи знайоме приємне тепло в руках і ногах. Час зміни добігав кінця.

Дзиіііііііінь! 07:00.

Мері розплющила очі у своїй київській квартирі. На екрані ноутбука йшли титри останньої серії другого сезону «Клинка». На кухні тихо шуміла кавомашина.

Вона взяла смартфон. Додаток «Книга обліку Мультиверсу» світився новим статусом:

Звіт про виконану роботу (Об'єкт 10 — Demon Slayer, Поглиблений аудит):

Статус: Успішно. Підтверджено стабільність реформ у другому податковому періоді. Ліквідовано ризики виробничого травматизму та детінізовано сектор послуг Йошівари.

Отримано навичку (Користувач Мері): «Довгострокове стратегічне бюджетування паралельних світів».

Отримано навичку (Користувач Віка): «Детінізація самозайнятих суб'єктів підвищеної небезпеки».

ВИСНОВОК СИСТЕМИ: Повторні занурення в один і той самий всесвіт зміцнюють економічну стабільність об'єкта та не призводять до відкату прогресу.

Мері підійшла до вікна, зробила перший ковток свіжої кави й посміхнулася. Тепер вона знала напевно: створений нею порядок не зникає після фінальних титрів. Мультиверс став самоокупним, а попереду був новий робочий день у рідному київському офісі.