Річний звіт з виживання

Ранок у київському метрополітені нагадував Мері філіал пекла для перфекціоністів, але сьогодні все було інакше. Поки поїзд гуркотів від «Почайної» до «Контрактової площі», Мері пошепки викладала Віці всю сурову правду про свої нічні відрядження.

Віка слухала, міцно вчепившись у поручень, і її очі з кожною станцією ставали дедалі більшими. — Тобто... ти хочеш сказати, що Лі Йон Джун реально підписав овертайми? — прошепотіла вона, ігноруючи той факт, що вони щойно обговорювали триметрових синіх котів з Пандори. — Боже, навчи мене цього заклинання, мені терміново треба вибити надбавку в нашого шефа!

На роботі ж їх чекав справжній сюрприз. Нові навички Мері працювали як швейцарський годинник. Коли генеральний директор забіг до кабінету з криком: «Дівчата, у нас термінова звірка за три роки, податкова вже на порозі!», Мері навіть не підвела голови від монітора. Вона просто відкрила свій новий додаток «Книга обліку Мультиверсу» і застосувала навичку юридичного пресингу. Через десять хвилин генеральний сам бігав їм за кавою, а інспектор податкової, отримавши роздрукований Мері аналіз, тихо плакав у коридорі, переосмислюючи свій вибір професії.

О дев'ятій вечора подруги вже були вдома у Віки. Замовивши велику піцу, вони ввімкнули «Гаррі Поттера і Філософський камінь». — Ну що, — Віка потерла руки, її хвіст (якого в реальності, на жаль, не було) умовно завібрував від азарту. — Подивимося, як працює магічний аудит.

Мері заплющила очі під знайому чарівну мелодію Селести.

[Системне сповіщення] Синхронізація групового тарифу: Успішна. Завантаження всесвіту: Магічна Британія, Гоґвортс. Ціль: Оптимізація видатків на освіту.

Мері прокинулася від того, що хтось тицьнув їй у ніс довгий шматок брудної деревини. — Спробуйте цю, пані! Олива і серцевина Фенікса, одинадцять дюймів! — прокричав старий лисий чоловік із божевільними очима. Містер Оллівандер.

Мері озирнулася. Вона стояла посеред заваленої коробками пильної крамниці. Поруч стояла Віка, одягнена в довгу чорну мантію, і з жахом розглядала свої руки. На щастя, цього разу вони були людськими, хоча обом дівчатам на вигляд було років по одинадцять. На плечі у Мері висіла важка шкіряна сумка з емблемою Міністерства магії — вони завантажилися як інспектори Департаменту магічного правопорядку.

— Стоп, — Мері відсунула від себе паличку Оллівандера. — Давайте почнемо з ліцензії. Містере Оллівандер, де ваш сертифікат відповідності на використання біоматеріалів вищої категорії небезпеки? Серцевина фенікса? Волоський горіх із жилою дракона? Це ж чистий кримінал! Дракони перебувають під захистом Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої флори та фауни, що перебувають під загрозою зникнення!

Оллівандер застиг, а його паличка ледь не випала з рук: — Але... це ж магія... Родина Оллівандерів робить палички з 382 року до нашої ери!

— Тобто ви хочете сказати, що понад дві тисячі років ви ведете підприємницьку діяльність без реєстрації юридичної особи і не платите податок на додану вартість? — підхопила Віка, миттєво вмикаючи режим помічника аудитора. Вона витягла з сумки сувій пергаменту і почала швидко рахувати. — Ви продаєте палички першокурсникам по 7 галеонів. При цьому собівартість рідкісних матеріалів (волосся єдинорога, на секундочку!) на чорному ринку перевищує 15 галеонів. Ви працюєте в мінус чи просто приховуєте прибутки в оффшорах Ґрінґоттсу?

— Я... я... — старий чарівник схопився за серце і почав повільно сідати на стілець.

— Зачиняйте лавочку на карантин до з'ясування обставин, — відрізала Мері. — А ми вирушаємо в Гоґвортс. У мене великі питання до Дамблдора щодо фінансування школи.

Через дві години дівчата вже стояли у великому кабінеті директора Гоґвортсу. Професор Дамблдор у своїх розкішних зоряних мантіях спокійно пив чай і пропонував їм лимонні дольки, а поруч похмуро мовчав професор Снейп.

— Шановні пані, — лагідно посміхнувся Дамблдор. — Магія Гоґвортсу не підвладна законам маґлів.

— Магія магією, професоре, а бюджет у вас дірявий, як старий казан, — Мері з гуркотом поклала на його стіл стос паперів, які вона витребувала в міністерстві. — Давайте подивимося на ваші витрати. Пункт перший: закупівля мітел для квідичу. Ви купуєте «Німбус-2000» для команди Слизерину за рахунок спонсорських коштів Люціуса Малфоя. Це чиста корупція та лобіювання інтересів окремого факультету! Чому немає відкритого тендеру на закупівлю спортивного інвентарю для сиріт, як-от Гаррі Поттер?

Снейп презирливо пирхнув, але Мері миттєво повернулася до нього: — Професоре Снейп, до вас окрема розмова! Ваш кабінет зілля складений із дефіцитних інгредієнтів. Сушені златоглазки, роги дворога... Де акти списання? Чому у вас у підвалі зберігається три тонни спирту під виглядом «настоянки для слимаків»? Ви акциз платили? Якщо маґлівська податкова дізнається про ваші підпільні обороти алхімічних речовин, ваш факультет піде з молотка за борги!

Снейп зблід так, що став схожим на Кривавого Барона. Його чорна мантія нервово сіпнулася.

— І найголовніше, Альберте, — Мері суворо подивилася на Дамблдора. — Третій поверх. Ви перекрили доступ до нього, тому що сховали там Філософський камінь. Але через це ви закрили три навчальні класи! Корисна площа замку використовується неефективно на 14,5%. Крім того, триголовий пес Пушок... Він у вас оформлений як сторожова тварина чи як домашній улюбленець? Де довідка від ветеринара про щеплення від сказу? Якщо ця тварина відкусить ногу першокурснику, страхові виплати повністю знищать річний бюджет Гоґвортсу на харчування!

Дамблдор повільно зняв окуляри-половинки і витер піт із чола. Його величний вигляд розвіявся під тиском фінансового моніторингу.

— То що ви пропонуєте, пані Мері? — тихо запитав директор.

— Перше: Філософський камінь ми негайно здаємо в державне сховище під опис майна, щоб уникнути ризиків пограбування Волан-де-Мортом (це форс-мажор, який ми не можемо застрахувати), — чітко розписала Мері. — Друге: Квідич переводимо на самоокупність за рахунок продажу квитків та трансляцій через чарівні дзеркала. Третє: пану Снейпу оголосити догану за незадекларовані запаси сушених жаб та змусити здати звіт про залишки до п'ятниці.

Дамблдор мовчки підписав усі розпорядження, а Снейп тихо прошепотів, що Авада Кедавра була б гуманнішою за цей аудит.

Коли дівчата виходили з замку, Віка задоволено підкинула в повітря магічну ручку, яку вона конфіскувала в міністерстві: — Ну що, Мері, баланс магії зведено! Тепер у них хоч обіди будуть нормальні, а не тільки гарбузовий сік.

Мері посміхнулася, відчуваючи, як мантія Гоґвортсу починає розчинятися в ранкових променях реального сонця.

Дзиіііііііінь! 07:00.

Мері та Віка одночасно підскочили на дивані. Ноутбук показував титри «Гаррі Поттера». На екрані телефону додаток «Книга обліку Мультиверсу» вже вивів новий рядок:

Звіт про виконану роботу (Об'єкт 7 — Гоґвортс):

Статус: Успішно. Оптимізовано магічний бюджет, ліквідовано корупційні схеми Снейпа.

Отримано навичку: «Управління чарівними активами та антикорупційний аудит».

Віка потягнулася, позіхнула і з хижою посмішкою сказала: — Ну що, Мері, кава готова. Пора на роботу, а ввечері... ввечері ми нарешті розберемося з бюджетом «Гри престолів». Королівська Гавань заборгувала занадто багато грошей!