Я вірю сповна

Ти все ще його ждала,

Повільно коси свої плела,

Мрійливу пісню ти співала...

Чути звук сопілки за вікном —

Дівчата в танку над струмком

Веселяться, аж гримить земля,

А ти сидиш собі сама.

​Хлопці грайливо сміються до них

І гучно питають: «А де твій жених?»

«Часу іще нема», —Відповідала вона.

«Знаю, що прийде, я вірю сповна,

Що бути нам разом — то доля моя».

(2 частина, кінець)

2024