Кримські мініатюри

Кому хочеться, щоб на відпочинку трапилась якась халепа через чиюсь помилку? Мабуть, нікому. Але іноді помилки в реєстраціях, датах і документах призводять до вкрай приємних наслідків, хай і неочікуваних.

Перша половина двотисячних. Приїхали ми всім сімейством учергове в Крим. Як і більшість народу у відпустці, налаштували себе на яскравий відпочинок ще в потязі. Прибули “на базу”, і тут нам кажуть, що вийшла накладка, і в наш номер нас заселити не можуть поки що. Ночувати під відкритим небом – романтично, звісно. Та якщо заплачено за окремий номер, то було б дивно не очікувати обіцяний дах над головою.

Рішення, щоправда, знайшлося швиденько, ми навіть і побурмотіти як слід не встигли, пообурюватися. Нам запропонували… директорську квартиру. Так, простору, шикарно обставлену, із кількома кімнатами, окремою кухнею та всім, чого можна було очікувати від директорського помешкання. І хто б став відмовлятися від такого покращення умов? Як зараз кажуть, апґрейду.

Ми й не відмовились. Чесно сказати, не дуже чекали на таку альтернативу, але хутко взяли свій багаж і посунули в квартирний палац місцевого розливу. То, мабуть, єдиний раз, коли ми робили фото інтер’єру на відпочинку. Ну, тобто одне одного на тлі інтер’єру, та це вже формальні уточнення. Нам ніколи не траплялися відверто погані номери, та нащо їх фотографувати, і окрема квартира краще, еге ж? Мені особливо сподобалась там кухня. Маленька, акуратна, куточок дуже затишний. Пити там чайочок увечері за тихими розмовами – саме те. Якщо не брати до уваги мого маленького іграшкового кролика на скляному столику, найбільше в пам’яті з інтер’єру залишилась та кухня, хоча якраз її світлин не залишилось крім однієї, де вона заледве проглядається на задньому плані. Але й величезна вітальня з усякими рослинками, вишукані декорації, м’які дивани та шикарні килими теж хороший бонус.

І, ясна й логічна річ, особистий вхід. І приватна тераса. Еліта.

…Номер, який передбачався для нас, таки звільнили, і нам запропонували переселитися туди, як тільки його підготували. Однак ми вирішили – воно нам не треба. І з пристойного виду фізіями “виправдалися”, що, мовляв, уже розклалися, розібрали валізи, обжилися трохи, та й узагалі… Що цікаво, спрацювало.

Отак чиясь помилка дала нам можливість пожити в окремих апартаментах на морі. Нам сподобалось, що й не кажи.