Ілюзія
104128
Ми — істоти, що мислять суб'єктивно,
Світ у кожного має свою призму.
У голові — безліч думок, непрожиті сценарії...
Де світу реального межа, а де — фантазії?
Котра ілюзія сьогодні переможе?
Пізнати істину ніхто, мабуть, не може...
Вона — мов паразит, мов тиха біда,
Що поволі руйнує людське життя.
За нею йдуть казки, міфи й брехня,
Мов скло, що зовні здається міцним,
Та розсиплеться вмить - воно є крихким.
Хто піймався — той уже програв.
Лише той, хто вчасно відкрив очі, — вигравав.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯