Розділ 4
Я навіть не зрозуміла, куди дівся цілий тиждень, і знову настала неділя. Будильник на 6 ранку. Я звісно проспала дверний дзвінок і поцілунок у самого порогу — не такий стандартний, без ширшавості в губах та язика, що ліз куди не просять. Він був м’який, із пристрасною ніжністю, що змушувало напружитися тіло від нахлинулого збудження.
«Надіюсь, я не потечу в нього на очах в одній піжамі», — майнуло в голові із запізненням.
Схопилася і, вказавши йому на кухню, сама сховалася за дверима спальні. Я не змусила себе чекати — зібралась швидко, і ми відправилися на наше перше побачення, якого я чомусь зовсім не пам’ятаю в деталях: поснідали в кафе, а потім базар, барахолка, котики та фоточки.
Парк, ресторан, вино і…
Я нахилила на бік голову і злегка привідкрила очі.
— Боже, боже, боже… скільки разів я цієї ночі надкушувала власні губи!!! Зачекай… мені це сподобалось..? — Так, мені це сподобалось. — І я підвелася, почувши вперше бажане: «Доброго ранку».
Здається, з цього самого моменту, як я прокинулася, все змінилося.
Як я так закохалася — та дідько його знає. Він нічого значимого не робив: ні подарунків, ні якихось дій, які можна було б підкреслити. Просто опинявся поруч щоразу, коли варто було про нього подумати.
Якось я йшла з роботи. Лило так, що здавалося, боги здуріли. Було паршиво до моменту, поки він не став поруч, посміхнувся, обійняв і повів за собою.
Мої йобнуті місячні для нього не стали проблемою, яку мужики не розуміють. Він просто лягав поряд і тихо говорив про все на світі, час від часу погладжував мій живіт. І під цей голос я засинала.
Він завжди слухав. Що б я не говорила — він слухав, обіймав і слухав. І в якийсь момент він став тією пустотою, якій я могла розказати все на світі.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!