Розділ 1. Шкідлива с.
Робочий день добігав кінця. Детектив поліції каченя Кря Кузя Холмс та його помічник щур доктор Ватсон сиділи у своєму кабінеті. Кря Кузя вже збирався сказати Ватсону, що на сьогодні той вільний, аж раптом до кабінету повільно увійшла скрючена старенька.
— Мені потрібен містер детектив Холмс! — промовила вона, мружачись.
— Я детектив Холмс, — відповів Кря Кузя.
— Ні, ти маленьке балакуче каченя з манією величі, — сказала шкідлива старенька. — А мені потрібен справжній детектив.
— Але це й справді детектив Холмс, — підтвердив доктор Ватсон.
— А-а-а-а! Тут у вас щур! — перелякано заверещала відвідувачка, помітивши Ватсона.
— Це помічник детектива, доктор Ватсон, — ображено пояснив Кря Кузя.
— Мою надзвичайно важливу справу розслідуватимуть маленьке гидке каченя та дрібний гризун? — обурилася вона. — Докотилися! І вони хочуть із такою поліцією навести в країні лад?
Холмс скривився. Щур Ватсон кипів від люті.
— Зараз у вас є шанс потрапити до в'язниці за образу поліцейського, — стримано повідомив Кря Кузя. — Назвіться, будь ласка. Моє ім'я ви вже знаєте.
— Я всесвітньо відома актриса, невігласи ви безпардонні! — промовила вона, гордо задерши голову. — Ізабелла Флоренція власною персоною.
— Що ж привело вас до поліції? — запитав детектив.
— Якісь мерзенні тварюки викрали мої улюблені окуляри! — заявила вона.
— Опишіть їх, будь ласка, — продовжив Холмс.
— Вони невеликі, з довгими дужками, темно-зеленого кольору, — сказала Ізабелла.
— Маленькі зелені мерзенні тварюки з великими вухами? — невпевнено перепитав Кря Кузя.
— Які тварюки? Який же ви нетямущий! Я описала окуляри! — невдоволено пробурчала Ізабелла.
— А як виглядали мерзенні тварюки, які вкрали ваші окуляри? — втрачаючи терпіння, запитав детектив.
— Звідки ж мені знати? От знайдіть їх і дізнаєтеся, як вони виглядають, — у своєму дусі відповіла старенька. — Хоч під мікроскопом тих тварюк потім розглядайте.
— Ми хоча б можемо оглянути місце злочину? — запитав Кря Кузя. — Нам потрібні хоч якісь докази.
— Ви тільки погляньте на цих детективів! — знову забурчала Ізабелла. — Докази їм потрібні! З доказами я цих мерзотників і сама знайду! Гаразд, приходьте до мене завтра вранці. Тільки ноги перед входом витирайте. У мене скрізь перські килими.
Щойно відвідувачка вийшла, у кабінеті запанувала тиша.
— Не можу повірити, — порушив мовчанку доктор Ватсон. — Як я стримався і не вирізав їй апендицит!
— Я теж не можу повірити, — погодився Кря Кузя. — Як я стримався і не вирізав їй апендицит!
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!